д-р Михайло-Ярослав Климентійович Соневицький (22 квітня 1892, с. Гадинківці — 30 листопада 1975, Нью-Йорк) — український класичний філолог, дійсний член НТШ (з 1954), професор Українського католицького університету в Римі. Доктор філософії (1923).
Біографія
Народився в с. Гадинківцях Гусятинського повіту (Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї греко-католицького священника о. Климентія Соневицького та його дружини Марії (до шлюбу ). Батько тільки рік перед народженням сина, тобто в 1891 р., став парохом цього села.
Закінчив Віденський університет. Викладач греки і латини в українських гімназіях у Галичині (Городенка, Чортків, Станиславів, Тернопіль, Львів, Криниця)Перелік гімназії за передмовою до Анабазиса Ксенофонта, див. Твори., у гімназіях Відня і Мюнхена, в Греко-Католицькій Богословській Академії (1934—1944) і Львівському Університеті (1939—1941). З 1944 року на еміграції в Німеччині і (з 1950) у США, де й помер (в Нью-Йорку).
Дружина — хорова диригентка та громадська діячкаМельничук Б. Ласовська-Соневицька Ольга Костянтинівна // Ольга Ласовська. Діти: Ігор (1926—2006) — композитор, диригент, педагог. Леонід (1922—1966) — історик. Ростислав (1931-1995) - економіст
Родина Батько, о. Климентій Соневицький (1858—1928Слободян, В. До історії сіл Гадинківці та Швайківці і їх церков // Християнська сакральна традиція: Віра, духовність, мистецтво. Матеріали II Міжнародної наукової конференції, м. Львів, 24-25 листопада 2010 р. (Апологет). — Львів, 2010. — С. 245—265.) — український релігійний та просвітній діяч. Рукоположений в сан священника у 1883 році. У 1891—1928 роках був парохом села Гадинківці. Голова читальні у цьому селі; головував на вічах, зокрема в часі сільського селянського страйку 1902 року, боротьби за виборчу реформу та передвиборчих змагань. З його ініціативи в 1909 році розпочали будівництво нового кам'яного храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці, яке завершили 1913 року.
Доробок Автор праць про мову Цицерона й Новаціяна, «Франкові переклади з античних літератур» (ЗНТШ, т. 161), «Історія грецької літератури. І. Рання доба» (1970) та популярних ст. про вплив античної культури на сучасність; оповідання для молоді на теми античності: «Пригоди Одіссея» (1918), «Мирмідонський лицар» (1936), «Гомін давноминулих днів» (1938) тощо. Також у 1930-х рр. на запрошення свого земляка і друга Василя Сімовича друкував статті на теми античності і її значення для сучасності в журналі «Життя і знання».
Михайло Соневицький переклав українською мовою чимало першорядних античних авторів, зокрема фрагменти Геракліта, поезії СапфоПро переклади Сапфо див. статтю Тараса Лучука у списку літератури., твори Геродота, всі діалоги Платона, «Анабазис» Ксенофонта. Значна частина перекладацького доробку Соневицького, зокрема переклади діалогів Платона, була втрачена під час пожежі 1945 рокуЦі відомості подано у передмові до перекладу «Анабазису» Ксенофонта, виконаного Михайло Соневицьким..
Праці
Історія грецької літератури. Том 1. Рання доба. — Рим: Український католицький університет ім. Св. Климента папи, 1970. — 383 с. Історія грецької літератури. Том 2. — Рим: Український католицький університет ім. Св. Климента папи, 1977. — 383 с. Франкові переклади з античних літератур // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. 161. Пригоди Одіссея. — 1918. Мирмідонський лицар. — 1936. Гомін давноминулих днів. — 1938. Ксенофонт. Анабазис. Перекл. Михайла Соневицького. – Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1986. – 237 с. Спогади старого педагога. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2001.
Примітки
Джерела Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б., Щербак Л. Соневицький Михайло-Ярослав Климентійович //
Тарас Лучук, Непомічений перекладач Сапфо: Михайло Соневицький [The Unknown Ukrainian Translator of Sappho: Mykhailo Sonevytskyi], in: Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Острог, 2013. Вип. 21. С. 46–54.