Модест Данилович Сосе́нко (28 квітня 1875, Пороги, Австро-Угорщина — 4 лютого 1920, Львів, ЗУНР) — український художник-монументаліст, портретист, пейзажист, ілюстратор.

Біографія Народився в сім'ї греко-католицького священника, пароха с. Пороги о. Данила Сосенка. Початкова освіта — ґімназія при монастирі оо. Василіян у Бучачі (1887–1895 рр.Дуда, Пиндус, с. 582.). Навчався у Краківській школі мистецтв (1896–1900) у відділі рисунків та малярств, та завдяки фінансовій підтримці митрополита Андрея Шептицького в Мюнхенській академії (1901–1902) у відділі технічного малярства у Отто Зайтца, і в Національній школі мистецтв у Парижі (майстерня Леона Бонна) (1902–1905); з 1908 року мешкав у Львові. З 1907 року працював реставратором у Національному музеї у Львові. Під час Першої світової війни був мобілізований до Австро-угорської армії, брав участь у військових діях в 1916–1918 роках.

Подорожував по Італії й Україні (1908–1913), Єгипті й Палестині (1914). Був мобілізований під час Першої світової війни і впродовж 1916–1918 років перебував на фронті в складі Австро-угорської армії. Але на передовій він активно малював мініатюрні пейзажі. Після війни Сосенко регулярно хворів.

Останні роки життя провів у митрополичій резиденції при соборі святого Юра у Львові. Помер 4 лютого 1920 року в домі митрополита Шептицького.

Модест Сосенко похований у Львові на Янівському цвинтарі, поле № 31Харчук Х. Історико-меморіяльні поховання на Янівському цвинтарі у Львові наприкінці XIX—XX століть // Вісник НТШ. — № 46. — 2012. — С. 53. — .. За заповітом уся спадщина перейшла до Національного музею у Львові.

За заповітом всі твори були передані Національному музею у Львові, де вони і зберігаються. Частина колекції знаходиться у Львівській галереї мистецтв, Львівському музеї історії релігії, Коломийському державному музеї народного мистецтва «Гуцульщина», Івано-Франківському краєзнавчому музеї, музеї на горі Святого Юра у Львові.

Творчий доробок Уперше брав участь у виставці українських малярів та народного мистецтва у Львові в січні 1905 року.

На першому етапі творчості працював у жанрі пейзажу, згодом перейшов до монументального та станкового релігійного малярства, що зробило його відомим. Портрети: Атанасія Шептицького, Володимира Шухевича, «Портрет дівчини» (1912), «Автопортрет» (1915), Побутові картини: «Хлопець обідає», «Розмова», «Діти на плоті» (1913), «Трембітарі» (1914), етюди народних танців, Пейзажі: Парижу, Карпат, Південної Далмації, «Рання весна на селі» (1903), «Будуа в сонці» (1918), Собор Святого Юра у Львові Монументальні декоративні розписи: Львівського музичного коледжу імені С. П. Людкевича у Львові виконані головним чином за мотивами полтавських гаптів та з зображеннями народних музикантів актової та концертної зал Вищого музиного інституту ім. М.Лисенка у Львові (1913) розписи та іконостас церкви Святої Великомучениці Параскеви в Пужниках (нині село Тлумацького р-ну Івано-Франк. обл.; 1906—1907, втрачені) церкви святого архистратига Михаїла в Більче-Золотому (нині село Чортківського р-ну Терноп. обл.; 1912, знищені) Поліхромії церков: церкви Архангела Михаїла в Підберізцях біля Львова (1908–1909), Воскресенської церкви в Печеніжині (1907–1908, знищені), церкви Воскресіння Христового в Рикові (нині с. Поляни Золочівського р-ну Львів. обл.), Більче-Золотому, церкви Святого Миколая в Золочеві (1911–1913), Воскресенської церкви в Товмачі, Успенської церкви в Славську (разом з Юліяном Буцманюком); проєкт поліхромії Волоської церкви у Львові. Автор збірки «Прикраси галицьких рукописів XVI–XVII ст. Ставропігійського Музею» (видана 1923). Твори М. Сосенка зберігаються у Львівському державному музеї українського мистецтва (близько 100 робіт), Коломийському Державному Музеї Народного Мистецтва «Гуцульщина» і в приватних колекціях. Образи для іконостасу монастирської церкви святого Онуфрія у Львові. Відомо про початок робіт 1907 року.Вуйцик В. С. Монастир святого Онуфрія у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 58.

У своїх творах, особливо на релігійну тематику, Модест Сосенко намагався синтезувати старі візантійські основи малярства з сучасними йому мистецькими досягненнями, був новатором у цій ділянці.

Сосенко став одним з перших художників, який виступив з власною системою оздоблення українських храмів. Там він об'єднав візантійський стиль та новаторства заходу, а також орнаменталістику та модерн. Ще в 1901 році Модест розписав святилище в церкві с. Яблуниця Івано-Франківської області, але церква не збереглася до наших днів. Взагалі історики стверджують, що доробок художника складно оцінити через наслідки бойових дій першої половини XX століття.

Знищення розписів Сосенка у Славську У травні 2019 року в церкві Успіння Богородиці у Славському було безжально знищено всі настінні розписи Сосенка і його учня Юліана Буцманюка. Священник і громада самовільно почали ремонт, незважаючи на переконання представників єпархії та пояснення мистецтвознавців. Модест Сосенко доклався до оздоблення одинадцяти церков на території України, серед них була і церква у Славському. Його стінопис був лише в чотирьох церквах, включаючи церкву Успіння Борогодиці. Розписи талановитого художника збережені ще у згаданій церкві Святого Михаїла Підберізцях, у дерев'яній церкві села Поляни Золочівського району та в церкві Святого Миколая у Золочеві.

Після повідомлення 10 травня про планований у церкві ремонт у Славське одразу поїхали мистецтвознавці, чиновники і навіть представники єпархії. Впродовж двох днів — 12 та 13 травня — вони намагалися переконати настоятеля храму Андрія Петришина та громаду в цінності розписів. Обласний відділ охорони культурної спадщини видав припис про заборону будь-яких робіт, оскільки церква є пам'яткою архітектури і будь-які роботи у ній мають бути дозволені органом охорони культурної спадщини. Проте священнослужитель і громада не зреагували на припис і за два наступні дні все церковне малярство перетворилося на гору уламків. 15 травня ввечері інтер'єри храму були цілком знищені.

Вшанування На його честь названо одну з вулиць у Львові. У 2000 році вийшов поштовий конверт з маркою присвяченою Модесту Сосенку.

Галерея

Примітки

Джерела, література Свєнціцкий І. Модест Сосенко (1875—1920) / фотогр.: Л. Янушевич. — Прага: Вид-во укр. молоді, 1927. — 14 с. — (Майстри українського мистецтва). Свєнціцький І. Модест Сосенко: Збірна вистава: Каталог. — Львів, 1920. Свєнціцький І. Памяти Модеста Сосенка. — Нова Рада, 1920.

«Модест Сосенко 1875—1920». Каталог меморіальної виставки. — Л., 1960.

Александрович В. С. Сосенко Модест Данилович // Голубець М. Спадщина Модеста Сосенка. — Українська думка, 1920. Волошин Л. Модест Сосенко — митець українського модерну (роки студій: Краків, Мюнхен, Париж). «ЗНТШ», 2004, т. 248 Свєнціцкий І. Модест Сосенко (1875–1920): ст. про М. Сосенка написана з нагоди посмерт. виставки творів Сосенка в Нац. Музеї у Львові восени 1920 р. / І. Свєнціцкий; фотогр.: Л. Янушевич. — Прага: Вид-во укр. молоді, 1927. — 14 с. — (Майстри українського мистецтва). Семчишин-Гузнер О. Модест Сосенко: Перші роки творчості на Батьківщині // Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, № 7 (12). Львів, 2010 Семчишин-Гузнер О. І. Модест Сосенко (1875-1920): живопис, графіка: зі збірки Нац. музею у Львові ім. А. Шептицького: альбом-каталог / Олеся Семчишин-Гузнер; наук. ред. О. Біла; Нац. музей у Львові ім. А. Шептицького. — Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 2020. — 253 с. Семчишин-Гузнер О. І. Модест Сосенко (1875-1920) / Олеся Семчишин-Гузнер; наук. ред. О. Біла; Нац. музей у Львові ім. А. Шептицького. — Львів: Національний музей у Львові ім. А. Шептицького, 2020. — 465 с. Art Lviv Online

Посилання

Модест Сосенко (1875—1920) // Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. До 135-ліття від дня народження. Родинне дерево Модеста Сосенка.