Світла́на Опанасі́вна Світли́чна (; ; Ленінакан, Вірменська РСР, СРСР — , МоскваУ Росії померла зірка фільму Діамантова рука, Кореспондент, 16.11.2024) — радянська і російська акторка театру і кіно українського походження. Заслужена артистка РРФСР (1974).

Життєпис Народилася 15 травня 1940 в родині українця Опанаса Світличного, радянського офіцера. З батьками постійно подорожувала по різних містах та республіках, зокрема вчилася в місті Охтирка в Україні, після відставки батько поселився у Мелітополі.

Завдяки наполегливості матері Світлані вдалося поступити до Всесоюзного державного інституту кінематографії (1963, майстерня М. Ромма) у Москві.

Популярна акторка радянського кінематографу (60-80-ті роки: «Діамантова рука» (1968, Ганна Сергіївна, фатальна білявка), «Кухарка» (1965), «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, Габі) та ін.).

Працювала на дубляжі кінофільмів, знялася у низці документальних стрічок, присвячених діячам кіно та її долі і творчості.

Працювала у Театрі-студії кіноактора.

Вдова актора Володимира Івашова.

Фільмографія

Акторські кінороботи: «Колискова» (1959, Ната; реж. М. Калік) «Сходи» (1962, к/м) «Їм підкоряється небо» (1963, Ніна Колчина; реж. Тетяна Ліознова) Кіноальманах «Юність»: новела «Тітка з фіалками» (1963, Світлана) «Застава Ілліча»/ «Мені двадцять років» (1964, Світлана) «Поки фронт в обороні» (1964, Катя, зв'язкова) «Чисті ставки» (1965, Катя («Русалка») «Кухарка» (1965, Павлина Хуторна) «Тридцять три» (1965, Ніна Свєтлова, телеведуча) «Герой нашого часу» (1966, Ундіна, контрабандистка) «Не найвдаліший день» (1966, Надя Степанова) «Нові пригоди невловимих» (1968, красуня в соболях) «Любити...» (1968, дівчина з півночі; реж. М. Калік) «Діамантова рука» (1968, Ганна Сергіївна, фатальна білявка (озвучує Зоя Толбузіна) «Непідсудний» (1969, Віка, стюардеса) «Папіросниця» (1969, к/м; продавчиня цигарок) «Сюжет для невеликого оповідання» (1969, Афродіта Попандос) «Корона Російської імперії, або Знову невловимі» (1971, дама, відвідувачка ресторану) «Тримайся за хмари» (1971, Міллі Вімерфорд) «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, Габі; реж. Тетяна Ліознова) «Закриття сезону» (1974, Зоя Морено, виконавиця мотоатракціону «Безстрашний рейс») «Шпак і Ліра» (1974, Генрієтта) «Коли тремтить земля» (1975, Ірина) «Ти — мені, я — тобі» (1976, Валя, подруга Івана Кашкіна) «Корінь життя» (1977, Сабіна) «Ці неймовірні музиканти, або Нові сновидіння Шурика» (1977, подружка Горбункова з «Діамантової руки», музикантка, камео) «Отець Сергій» (1978, пані (немає в титрах) «Недопесок Наполеон III» (1978, мати Віри Мерінової) «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, Надя, сестра Лариси Груздєвої; Одеська кіностудія) «Третій вимір» (1981, Ольга, дружина Букреєва; Одеська кіностудія) «Чоловічий почерк» (1982, к/м; Вона) «Анна Павлова» (1983, Маша) «День гніву» (1985, жінка з руїн) «Мисливці у преріях Мексики» (1988, селянка (немає в титрах) «І повертається вітер...» (1991, епізод (немає в титрах) «Будинок на камені» (1994, жебрачка з дитиною) «Богиня: як я полюбила» (2004, мати-примара) «Дім біля солоного озера» (2004, Зігрід, німецька журналістка) «Зірка імперії» (2007, ворожка) «Спостерігач» (2007, Марія Тарасівна, колишня акторка) «Викрадення богині» (2009, Афродіта Попандос, європейська циркова продюсерка) «Гаражі» (17 серія «Дівчина, що випала») (2010, камео) «Дівчина і смерть» (2012) «Біловоддя. Таємниця загубленої країни» (2016, камео) та ін.

Примітки

Література Актеры советского кино. Вьш. 9-й. М., 1973; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.382.

Посилання Фільмографія на kino-teatr.ru