Олексій Валерійович Серебряков (нар. , Москва, Російська РФСР) — радянський та російський актор. Заслужений артист Росії (1999). Народний артист Росії (2010).

Життєпис Народився 3 липня 1964 року в Москві.

У кіно потрапив випадково: його фотографію в 13-річному віці побачили у «Вечірній Москві» асистенти з підбору акторів популярного радянського серіалу «Вічний поклик». До закінчення школи на його рахунку було шість головних ролей.

У 1981 році був актором Сизранського драматичного театру, де пропрацював вісім місяців, потім повернувся в Москву.

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва () у 1986 році, де навчався на акторському факультеті в майстерні Олега Табакова. Після закінчення вишу у 1986 році працює в театрі «Табакерка» свого колишнього майстра.

Навіть у ненайкращі часи для пострадянського кінематографу регулярно знімався в помітних стрічках. У часи недавнього буму російського кінематографу інтенсифікував свою діяльність: тільки 2005-го знявся у 8 фільмах, серед яких «9-та рота» Федора Бондарчука.

Працює з такими режисерами, як-от Єгор Кончаловський («Втеча»), Олександр Рогожкін («Перегін»), Олексій Балабанов («Жмурки» та «Вантаж 200»), Валерій Тодоровський («Лещата»). Грав роль Мандрівника в дилогії «Залюднений острів» за романом братів Стругацьких, у фільмі Сергія Урсуляка «Ісаєв» за творами Юліана Семенова.

На початку 2012 року емігрував разом із сім'єю до КанадиАктор Олексій Серебряков втік з Росії «TCH».

Нагороди Премія «Кіношок» у номінації «Призи за найкращі ролі» за 1994 рік. Фестиваль «Віват, кіно Росії!» приз як найкращий виконавець чоловічої ролі у стрічці «Тести для справжніх чоловіків».

Фільмографія

1980 «Червоні погони» — Володимир Ковальов, суворовець 1981 «Візьми очі в руки!» — Михайло Комаров 1985 «Тиха застава» — Коля Васьков, прикордонник 1986 «Звинувачується весілля» — Ігор 1989 «Фанат» — Малюк 1989 «Розпад» — Валерій 1989 «Смиренний цвинтар» — Мишко-студент 1990 «Повернення в Зурбаган» 1991 «Морський вовк» 1991 «Оголена в капелюсі» 1992 «Ескадрон» 1993 «Спосіб вбивства» 1993 «Ніч питань...» 1994 «Серп та Молот» 1999 «Тонка штучка» 2004 «Штрафбат» 2005 «9-та рота» 2005 «Втеча» 2005 «Піжмурки» 2006 «Консерви» 2006 «Перегін» 2006 «З Дону видачі немає» 2006 «Жерсть» 2007 «Лещата» 2007 «Глянець» 2007 «Вантаж 200» 2007 «Код Апокаліпсиса» 2008 «Населений острів» — Мандрівник 2009 «Населений острів. Сутичка» — Мандрівник 2010 «Золотий перетин» — Алекс 2010 «Зв'язок часів» — отець Михайло 2010 «Каденции» — Олег 2010 «Іванов» — Микола Олексійович Іванов 2010 «Військовий госпіталь» — Олег Вольт 2010 «Глухар в кіно» — Андрій Смирнов, найманий кілер 2011 «ПираМММида» — Мамонтов 2011 «Мисливці за діамантами» — Микола Шахов, слідчий 2011 «Жила-була одна баба» — Лобода 2011 «Біла гвардія» — Най-Турс 2011 «Синдром дракона» — Костянтин Запорожець 2012 «Снайпер 2. Тунгус» — Михайлов, старшина 2012 «Соло на саксофоні» — Саша Фролов 2013 «Агент» — Андрій Козирєв, «американець» 2013 «Ладога» — Сергієнко, капітан НКВС 2014 «Левіафан» — Микола Сергеєв 2015 «Метод» — Олексій Ануфрієв (Стрілець) 2015 «Фарца» — Востріков, батько Наді 2015 «Москва ніколи не спить» — Антон 2015 «Клінч» — Федоров, вчитель літератури 2016 «Квартет» — Кощій 2016 «Стіна» — Михайло Шеїн, смоленський воєвода 2016 «Лікар Ріхтер» — лікар Ріхтер 2017 «Легенда про Коловрата» — князь Юрій 2017 «Как Витька Чеснок вёз Лёху Штыря в дом инвалидов» —"Лёха Штырь (Алексей Юрьевич Чесноков)" 2018 «Ван Гоги» — Птіцин (Марк) 2018 «МакМафія» — Дмітрі Ґодман 2021 «Ніхто» — Юліан Кузнецов''

Література Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С. 91—92. Ченцова А., Клингенберг О. // Комс. правда. — К., 2001. 23 нояб. — С. 30.

Примітки

Посилання офіційна сторінка

Олексій Серебряков