Про українського журналіста і телеведучого — див. Слісаренко Ігор Юрійович.
Слісаренко Ігор Анатолійович — радянський і український режисер-документаліст.
Народився 16 червня 1951 р. в родині кінорежисера Анатолія Слісаренка. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1974). З 1974 р. — режисер «Укркінохроніки».
Зняв фільми:
«Любіть віддано і розумно» (1976, Диплом, Срібна медаль і премія кінофестивалю IX Всесоюзного конгресу захисту тварин і навколишнього середовища); «Лауреати Академії» (1977, Диплом і Почесна грамота ЦК ЛКСМ України); «Дорогі хвилини» (1979); «Новина волноваського села» (1980); «Микола Бажан» (1981); «Індустріалізація промисловості їжі» (1982); «Зв'язок і автоматика на дорогах України» (1982); «Традиції морської слави» (1982); «В центрі уваги» (1982); «Посміхнись, малюк!» (1983); «Азовське море. Спаси й допоможи» (1992, авт. сцен, і реж.) та ін.
Член Національної Спілки кінематографістів України.
Література
Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.145.