Едуард Ліокумович Плучик (нар. 27 листопада 1936, Мінськ — пом. 30 січня 2019, США) — радянський, український кінооператор. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1977).
Життєпис
Народ. 27 листопада 1936 р. у м. Мінську. Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1966, майстерня А. Головні).
З 1959 р. — оператор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.
Був членом Спілки кінематографістів України.
1992 р. виїхав до США, де помер 30 січня 2019 року.
Фільмографія «Сон» (1964, 2-й оператор), «Гадюка» (1965, 2-й оператор), «Карантин» (1968), «Острів Вовчий» (1969), «Хліб і сіль» (1970), «Ритм задано світу» (1971, «Київнаукфільм». Приз V Всесоюзного кінофестивалю, Тбілісі, 1972), «Довга дорога в короткий день» (1972), «Дума про Ковпака» (1973—1976, 3 а), «Від Бугу до Вісли» (1980, 2 а), «Якщо ворог не здається...» (1982), «Ми звинувачуємо» (1985), «І в звуках пам'ять відгукнеться…» (1986), «Війна на західному напрямку» (1990, т/ф, 6 с, у співавт.), «Ну ти й відьма...» (1992, т/ф)
Література Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.124—125; Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.325; Митці України. К., 1992. — С.463—464; Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.478—479.
Посилання http://www.kino-teatr.ru/kino/operator/sov/25584/works/