Микола Федорович Пого́дін (; справжнє прізвище — Стукалов; 16 листопада 1900, Гундоровська — 19 вересня 1962, Москва) — російський радянський драматург; член Спілки письменників СРСР. Батько драматурга Олега Стукалова.
Біографія Народився року в станиці Гундоровській Області Війська Донського Російської імперії (нині у складі міста Донецька Ростовської області, Росія) в селянській сім'ї. Систематичної освіти не здобув. Трудову діяльність розпочав у 14 років.
Добровольцем служив у Червоній армії. З 1920 року працював репортером в ростовській газеті «Трудове життя»Николай Погодин (Стукалов) / kino-teatr.ru.. Протягом 1922—1932 років працював кореспондентом газети «Правди». З 1925 року жив у Москві. З 1934 року був членом правління Спілки письменників СРСР. У 1951—1960 роках обіймав посаду головного редактора журналу «Театр».
Помер в Москві 19 вересня 1962 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі (ділянка № 8).
Творчість Друкуватися почав з 1920 року. Виступав як критик, публіцист. У 1926 році опублікував збірки нарисів «Кумачевий ранок», «Червоні паростки». 1959 року напиав роман «Янтарне намисто». Автор п'єс «Темп» (1929); «Поема про сокиру» (1930); «Мій друг» (1932)Постановка Київський театр малих форм (1933). Режисер , художник Ю. Бомко; «Аристократи» (1935); трилогії «Людина з рушницею» (1937), «Кремлівські куранти» (1940), «Третя патетична» (1958); «Ми втрьох поїхали на цілину» (1955); «Сонет Петрарки» (1956); «Маленька студентка» (1959); «Квіти живі» (1960); «Блакитна рапсодія» (1961). Автор сценаріїв до фільмів «Ув'язнені» (1936, за своєю п'єсою «Аристократи»); «Тайга золота» (1937); «Кубанські козаки» (1950); «Три зустрічі» (1950, разом з Сергієм Єрмолінським і Михайлом Блейманом); «Джамбул» (1953, разом з Абдільдою Тажибаєвим); «Перший ешелон» (1956); «Вихори ворожі» (1956); «Борець і клоун» (1957). За мотивами його п'єс на Одеській кіностудії знято фільм «Весна 29-го» (1975).
Відзнаки Нагороджений двома орденами Леніна; Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1949 року; премії Сталінська премія І ступеня (1941, за п'єсу «Людина з рушницею»); Сталінська премія ІІ ступеня (1951, за сценарій фільму «Кубанські козаки»); Ленінська премія (1959, за трилогію «Людина з рушницею», «Кремлівські куранти», «Третя патетична»).
Примітки
Література Литературная Энциклопедия. Том 9. Москва, 1935. — С.29—32 ; Погодин Николай Фёдорович // ; Сценаристи советского художественного кино. Москва, 1972. — С.279—280 ; Погодін Микола Федорович // ; Погодин Николай Фёдорович // ; Всемирный биографический Энциклопедический словарь. Москва, 1998. — С.600 ; Театр: Энциклопедия. Москва, 2002. — С.242 .