Поляруш Олег Євгенійович український літературознавець. Кандидат філологічних наук (1972). Професор. Кавалер орденів «Знак Пошани», «За заслуги» III ст.
Життєпис Народ. 5 січня 1940 р. у с. Березівка, нині Маловисківський район Кіровоградської області. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1964). За направленням міністерства освіти УРСР у серпні 1964 року разом із дружиною Тамарою Поляруш переїхав до міста Глухова на Сумщині. Працював на посаді асистента, викладав дитячу літературу в Глухівському державного педагогічному інституті. У вересні 1965 року обійняв посаду голови предметно-методична комісія мов і літератури інституту. В жовтні 1969 року вступив до аспірантури Київського державного педагогічному інституту ім. О. М. Горького за спеціальністю «українська література».
Захистив кандидатську дисертацію на тему «Народно-поетична основа творчості О. П. Довженка» (1972)Гирич Я. М. Матеріали до біографічного словника «Науково-педагогічні працівники Глухівського національного педагогічного університету ім. О. Довженка, 1952—1991 рр.» (літери «П, Р, Т, У, Ф, Ц, Ч, Я») // Історичні студії суспільного прогресу. 2017. Вип. 5. С. 189—190..
З 1972 р. — старший викладач, декан, проректор, у 1978 —2003 рр. — ректор Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна — Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка. У 1987-1990 рр., одночасно з посадою ректора обіймав посаду завідувача кафедрою української мови і літератури. Після 2003 — професор кафедри української літератури цього ВНЗ, а також у 2004/2005 н.р. - завідував кафедрою української мови.
Дослідник творчості О. Довженка та проблем сучасного літературного процесу. Окремими виданнями вийшли книги «Олександр Довженко і фольклор» (1988), «І вічна таїна слова» (у співавторстві з В. П. Марком, 1990) та інші.
Коли у 1978 року ректором педінституту став Олег Євгенович Поляруш, який перебував на цій посаді чверть віку, то стрімке зростання невеличкого провінційного вишу і перетворення його у справжній науково-педагогічний осередок регіону було підтверджено 1982 року, коли колектив інституту став переможцем соціалістичного змагання серед вищих педагогічних закладів СРСР.
Обирався депутатом Кіровоградської міської ради декількох скликань.
Примітки
Література Хто є хто в Україні. К., 2000. — С. 385. https://web.archive.org/web/20110102172654/http://hata.kr.ua/istoriya-kdpu.html