Петро́ Януа́рійович Стебни́цький (, Гореничі, Київська губернія Російська імперія — ) — український громадський і політичний діяч, письменник і публіцист. Міністр освіти в уряді Федора Лизогуба Української Держави (1918).

Біографічні дані По закінченні фізико-математичного факультету Київського університету (1886) працював у Петербурзі на різних урядових посадах (голова у Міністерстві Фінансів і у Торговельному телеграфному агентстві), писав на економічні теми у періодичних виданнях «Вестник финансов», «Торгово-промышленная Газета», «Русское экономическое обозрение». Незабаром разом із Петром Саладиловим Стебницький став одним з керівних діячів української Громади в Петербурзі: організатор громади ТУП, секретар, згодом голова Благодійного товариства видання загальнокорисних і дешевих книг (співредактор його видання, зокрема ініційованого ЛотоцькимВерстюк В. Ф. Стебницький Петро Януарійович // повного «Кобзаря» Т. Шевченка), брав участь у виданні у Петербурзі «Украинского Вестника» (1906) та «Рідної справи — Думських Вістей» (1907), української енциклопедії «Украинский народ в его прошлом и настоящем» (1914 — 15); співробітник «КСт.», «Украинского Вестника», київ. «Ради», «ЛНВ», «Украинской Жизни» та ін.

По Лютневій революції 1917 голова Української Національної Ради в Петрограді, член ЦК УПСФ, комісар у справах України при Тимчасовому Уряді (між Другим і Третім універсалами). Входив до складу УЦР. Після більшовицького перевороту переїхав до Києва, за гетьманату заступник голови української мирової делегації з Радянською Росією, сенатор адміністративного суду Держ. Сенату.

24 жовтня 1918 р. гетьманом Павлом Скоропадським наказом № 272 призначений міністром освіти та мистецтв (очолював міністерство освіти та мистецтв до 14 листопада 1918 р.)Лікарчук І. Л. Міністри освіти України: в 2-х т. — т. 1 (1917—1943 рр.) — К.: Видавець Ешке О. М., 2002. — с. 83. ISBN 966-557-096-Х у кабінеті Ф. А. Лизогуба як кандидат від Українського Національного Союзу.

Залишився під радянською окупацією; у 1919—1923 роках — голова Київської «Просвіти», з 1919 — керівник постійної Комісії біографічного словника при ВУАН. У жовтні 1921 року брав участь у Першому Всеукраїнському Церковному Соборі, який підтвердив автокефалію Української автокефальної православної церкви.

Похований у Києві (на Щекавиці).

Творча спадщина

Крім статей (переважно на культурні й актуальні теми), окремо появилися: «Під стелями Думи» (1907), «Українська справа» (1917), «Поміж двох революцій» (1918), «Борис Грінченко» (1920); оповідання «Марійка» і поезії. Літературні псевдоніми: П. Смуток, А. Ірпенський, П. Хмара, П. С.-Т., С-ий, Малоросиянин, Малорос.

Книга «Українське питання»

У 1914 році, завдяки зусиллями співробітників московського журналу «Украинская Жизнь» (укр. Українське життя), було видано книгу-збірку Українське питання.Москва // Статті у збірнику були анонімними й позначені просто як укладені працівниками журналу «Українське Життя», однак справжніми авторами були Леонід Жебуньов, Петро Стебницький та Олександр Лотоцький.

Цитата

Примітки

Література П. Я. Стебницький 1862 — 1923, вид. Слово. К. 1926. Болабольченко А. Петро Стебницький / А. Болабольченко // Київська старовина. — 2005. — № 3. — С. 144—159. В. І. Головченко. Стебницький Петро Януарович // Євген Чикаленко і Петро Стебницький. Листування. 1901—1922 роки / Упорядк.: Н. Миронець, І. Старовойтенко, О. Степченко. — К.: Темпора, 2007. — 628 с. Стебницький, П. Вибрані твори [Текст] / Петро Стебницький / Упорядк. та вступ. ст. І. Старовойтенко. — К.: Темпора, 2009. — 632 с. Єфремов, С. Лицар нездоланній / Сергій Єфремов // Петро Стебницькій. Вибрані твори. — К.: Темпора, 2009. — С.560-565. Іваницька, С. Г. «Український проект» в діяльності та оцінках П. Я. Стебницького (1905—1908 роки) // Іваницька С. Г. Українська ліберально-демократична партійна еліта: «колективний портрет» (кінець XIX — початок ХХ ст.). — Запоріжжя: Просвіта, 2011. — С.209-235. Иваницкая, С. Г. 1919 год и судьба Украины в интерпретации лидеров Украинской партии социалистов-федералистов (из публицистического наследия П. Я. Стебницкого) // Іваницька С. Г. Українська ліберально-демократична партійна еліта: «колективний портрет» (кінець XIX — початок ХХ ст.). — Запоріжжя: Просвіта, 2011. — С. 235—244. Іваницька С. Г. Постать та ідеї Михайла Драгоманова у рефлексіях Петра Стебницького (1905—1919 рр.) //Українська біографістика. — К.: НБУВ, 2012. — Вип.9. — С.275-293. Демченко Т. П., Іваницька С. Г. Петро Стебницький та Ілля Шраг в епістолярному спілкуванні: рік 1916-й // Пам'ятки: археографічний щорічник / Держ. архів. служба України, УНДІАСД ; редкол.: С. Г. Кулешов (гол. ред.) та ін. — К., 2012. — Т. 13. — С. 98-125. Петро Стебницький в українському національному житті (до 150-річчя від дня народження): монографія. — К.: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, 2013. — 252 c.

Посилання