Стефанович Яків (1853—1915), революціонер-народник родом з Чернігівщини, член таємних гуртків в Україні («Київська Комуна», «Південні Бунтарі», «Таємна дружина» та ін.) й організації «Земля і Воля», а після її розколу — «Чорного Переділу».
У 1877 році намагався підняти повстання на Чигиринщині при допомозі фальшованих «золотих грамот» від царя, який нібито велів селянам повстати на панів («Чигиринська змова»). 1883 року засуджений до 8 років каторги, з 1890 року на поселенні в Якутській області (Східний Сибір). Перебуваючи на засланні, проводив археологічні дослідження Південної ЯкутіїАрхеологические исследования Южной Якутии // Технический отчет «Археологическое обследование территории (включая полевые археологические исследования) территории объекта: «Реконструкция (восстановление) аэродрома аэропорта Нерюнгри, Республика Саха (Якутия)». – М., 2017, картографічні роботи Вернослова М.И. Восточносибирские виды во флоре среднего течения р. Мая Алданская (Хабаровский край) // Сборник докладов Всероссийской конференции «Водные и экологические проблемы, преобразование экосистем в условиях глобального изменения климата. 29 сентября-3 октября 2014 г., Хабаровск». – Хабаровск, ИВЭП ДВО РАН, 2014, займався вивченням донного льоду на сибірських річках Алексеев В. Р. Этот загадочный обыкновенный лёд // Наука и техника в Якутии № 2 (37) 2019.. У 1905 році повернувся на Чернігівщину.
Останні роки життя провів у селі Красному Колядині на Чернігівщині, де і похований у сільському парку.
Література
Примітки