Стеценко Василь (27 грудня 1901, Козацьке — 9 грудня 1971, Київ) — український радянський графік; член Спілки радянських художників України.
Біографія Народився 27 грудня 1901 року в селі Козацькому (нині Звенигородський район Черкаської області, Україна). Протягом 1926—1930 років навчався на поліграфічному факультеті Київського художнього інститутуАрхив ТОКМ. Ф. 1. Оп. 2. Д. 209. Личное дело В. К. Стеценко / Томский областной художественный музей. в Олексія Усачова, Василя Касіяна, Іларіона Плещинського, Абрама Чераського, Софії Налепинської-Бойчук.
В роки німецько-радянської війни був евакуйований до Томська, де брав участь у випусках газети «За батьківщину». Після війни ровернувся в Україну, співпрацював із Київським книжковим видавництвом. Помер у Києві 9 грудня 1971 року.
Творчість
Працював в галузях плаката, книжкової і промислової графіки, переважно в техніці гравюри на дереві. Серед робіт: серія офортів «Дніпро» (1940—1941); «Переправа через Дунай» (1943, олівець); «Пам'ятник Тарасові Шевченкові в Києві» (1947, дереворит); плакати «День виборів до Верховної Ради СРСР» (Київ, 1946); «Хай живе партія комуністів!» (1952); «Не забудемо, не простимо» (1965). оформлення вибраних творів Максима Рильського, Павла Тичини, Лесі Українки (Київ, 1947), Володимира Самійленка (1958), Анатолія Свидницького (1959); книг «Мудрість народна», «Старий український гумор і сатира» (Київ, 1959); «Україна сміється!» (томи 1—3, Київ, 1960). У 1961—1969 роках виконував екслібриси.
Брав участь у республіканських виставках з 1930 року, зарубіжних — з 1932 року.
Роботи художника зберігаються у Харківському і Луганському художніх музеях.
Примітки
Література Стеценко Василь Кіндратович // ; Стеценко Василь Кіндратович // ;