Тасійська культура (6 — початок 5 тисячоліття до н. е.) — найдавніша неолітична культура додинастичного періоду, відома на території Верхнього Єгипту. Відкрита в ході археологічних розкопок всередині 1930-х британським археологом Генрі Брайтоном неподалік сучасного єгипетського села Таса. Представлена залишками поселень і могильниками.
Опис Основу господарства становило землеробство (пшениця, ячмінь) і скотарство (кози). Більшість дослідників вважає, що носії тасійської культури були першими та найдавнішими землеробами стародавнього Єгипту. Були знайдені знаряддя для полювання та риболовлі. Покійників хоронили в землі, у скорченому положенні, тіла загорнуті у шкіри або циновки.
Характерна кераміка тасійської культури — глибокі гострореберні чаші, ковші з ручками, прямокутні корита та дзвоникоподібні чорні кубки з різьбленим орнаментом. Знаряддя праці виготовлені з кременю, вапняку (сокири-тесла, леза серпів, макогони), прикраси з алебастру, кісток, мушель.
Деякі єгиптологи пояснюють її появу з міграцією афроазійських племен Близького Сходу. Наприклад, через зміни клімату в Сахарі, яка з саванни перетворилася на пустелю.
Найвідомішим поселенням єгипетського неоліту вважається Мерімде.
Див. також Тахунійська культура
Примітки
Література Африка: Энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. (с. 443) Чайлд Г., Древнейший Восток в свете новых раскопок, пер. с англ., М., 1956; Brunton С., Mostagedda and the Tasian culture, L,, 1937; Baumgartel Е. J., The cultures of prehistoric Egypt, London., 1960.