Доктри́на Ре́йгана () — доктрина зовнішньої політики США, проголошена Президентом Рональдом Рейганом 16 лютого 1985 року, яка зводилася до підтримки адміністрацією Президента антикомуністичних рухів у країнах третього світу. Вперше термін було вжито 1985 року у журналі «Тайм». Доктрина також отримала назву «неоглобалізму», оскільки її метою було досягнення глобального впливу США.
Проявами доктрини Рейгана були збройні інтервенції, зокрема у жовтні 1983 року до Гренади — острова у Карибському морі з правлячим режимом радянсько-кубинської орієнтації (операція «Термінове шаленство»), у 1983—1984 роках — до Лівану (операція «Світ Галілеї»), згодом — до Лівії та Сальвадору, а також підтримка нікарагуанських контрас, з чим пов'язаний великий політичний скандал в історії США «Іран-контрас» (1986 рік), озброєння моджахедів Афганістану.
З одного боку, реалізація доктрини призвела до значного ослаблення впливу СРСР у країнах третього світу в умовах холодної війни, а з іншого — до численних актів агресії та порушення принципів міжнародного права, адже багато збройних втручань США виявилися безрезультативними, а наслідками їх часто обмежувалися лише втратами.
Крім того, існує точка зору, згідно з якою побічним ефектом доктрини Рейгана стали американські настрої міжнародного тероризму XXI ст., адже США у період доктрини Рейгана втручалися у внутрішні справи моджахедів Афганістану, наступниками яких були таліби Осами бен Ладена.
Див. також Вашингтонський консенсус Перебудова Рейганоміка Тетчеризм Чиказькі хлопці
Джерела О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. Наочний довідник. Всесвітня історія. 10-11 класи. — Київ — Харків. — «ВЕСТА», 2006.
Література Є. Камінський. Неоглобалізму доктрина // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4