Судислав — галицький боярин, провідник проугорської партії бояр, противник князя Данила Романовича.
З життєпису Після вересня 1211 року малолітній Данило Романович став правителем у Галичі, його мати Єфросинія-Анна стала регенткою. Володислав Кормильчич очолив «партію» бояр, які змусили її втекти з міста. На допомогу вирушив угорський король Андраш ІІ, головні проводирі опозиції — Кормильчич, Судислав, Филип — були арештовані, пізніше 2 останніх відкупились.Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. III. — С. 28—29.
Кілька разів допомагав уграм опанувати Галичем.
Після поразки угрів 1230 (за даними М. Грушевського, у 1219 році разом із угорською залогою Галича на чолі з воєводою БенедиктомТам само. — С. 36.) року подався до Угорщину, звідки знов з угорським військом двічі (1232 і 1233) безуспішно намагався оволодіти Галичем.
Сім'я та нащадки Дружина — невідома на ім'я дочка галицького священника (до 1197 — після 1220) Невідома на ім'я дочка, одружена з угорським воєводою Фільнеєм (17.08.1245), від якого мала двох синів — Стефана та Миколая. Богомир — воєвода секейських територій в Угорському королівстві. Доброслав Судич — впливовий галицький боярин, володар Пониззя, суперник Романовичів. Віт — угорський воєвода у прикордонних з Руссю областях.
Примітки
Джерела Волощук М. М. «Русь» в Угорському королівстві (XI — друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції / Відп. ред. Л. В. Войтович. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2014. — 496 с. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. III. — С. 29, 36, 38—43, 45, 47—48, 50—52, 304.