Павло́ Гижи́цький або Павел Ґіжицький (; 24 січня 1692 — 28 січня 1762, Кременець) — архітектор й живописець доби пізнього бароко на Волині і Галичині, єзуїт.
Біографія 16 серпня 1710 року вступив до ордену Єзуїтів. Студіював філософію і теологію спочатку у Любліні (1713—1716), а згодом у Сандомирі (1719) і Кракові (1720—1723). Займався місійною діяльністю в Ковелі, Полонному, Луцьку, Володимирі та Кременці.
Міродайною виступає думка, що мистецтво архітектури Павло Гіжицький опанував власним розумом і умінням. Автор кількох десятків храмів, переважно єзуїтських, у Самборі, Кременці, Луцьку, Піддубцях, Старому Чарторийську, Городищі тощо.
Павлові Гижицькому належить авторство вівтаря у фарному костелі Живця й іконостасу греко-католицької церкви в Підгірцях.
Окремо у творчості майстра виділяють роботи над поховальними декораціями. Зокрема, є автором Ядвіги Загоровської (1725), Томаша Юзефа Замойського (1726), Казимира Олександра Потія (1729), Міхала Сервація Вишневецького (1745), Павла Карла Санґушка (1750), Юзефа Потоцького (1751) та ін.
Світлинин
Джерела Andrzej Betlej. Paweł Giżycki SJ architekt polski XVIII wieku. — Kraków : Towarzystwo Naukowe «Societas Vistulana», 2003. — ISBN 83-88385-16-X Edward Rastawiecki. Giżycki Paweł // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — T . 3. — S. 212—213.
Примітки
Посилання
Giżycki Paweł SI ks. Relacya Apparencyi y samego Aktu Pogrzebowego ostatniego z domu s. p. J. O. Xiązęcia Jmci Wisniowieckiego Michała Serwacego Korybutha na Dolsku Dąbrowicy Brahiniu y Komarnie hrabi. Woiewody Wilenskiego Hetmana Wielkiego W. X. Litewskiego… Przy inwencyi pracy y staraniu y ostatniey przez wdzięczność ku Fundatorowi przysłudze Xiędza Pawla Giżyckiego Societatis Jesu na reekwizycyą Wielu Zacnych Ich Mciow Gośći Aktowi temu przytyomnych Luci Publice Superiorum permissu kommunikowana. Poczajowscy 1745. Giżycki Paweł SI ks. Bieg życia Chwalebny w Herbowym Pogoni, s. p. J. O. Xiążęćia JMśći Pawła Karola Olgerdo Lubartowicza Sanguszka, Marszalka Wielkigo W. X. L. Krzemienieckiego Grodzkiego y Czerkaskiego, Starosty… Lublin 1751.