Алергі́я ( — інший і — дія) — змінена чутливість організму тварин і людини до чужорідних речовин (так званих алергенів, здебільшого білкової природи), що вводяться повторно. Речовини, які спричинюють алергію — це здебільшого тваринні та рослинні білки, білкові речовини мікроорганізмів, іноді хімічні компоненти їжі.
Історія Одним із найдавніших записів про алергію є легенда про давньоєгипетського фараона Менеса (близько 3000 р. до н. е.), який помер від укусу бджоли. Вважається, що це був випадок анафілаксії.
Слово «алергія» було введено на початку 20 століття. У 1906 році австрійський педіатр Клеменс фон Пірке ввів термін «алергія» для опису явища, коли надмірна імунна відповідь викликає захворювання. Це слово є поєднанням грецьких слів «allos» (відрізняється) та «ergon» (дія) і означає «реакція, що відрізняється від норми».
У 1912 році американський педіатр Оскар Мендерсон Шлосс (1882-1952) першим підтвердив аліментарний генез (походження) деяких алергій за допомогою шкірних проб. Йому вдалося простежити випадок харчової алергії на вживання яйця: скарифікаційна проба (тест на подряпину) з білком курячого яйця була позитивним.https://medizinonline.com/en/the-hundred-year-history-of-food-allergies/
Приблизно в цей час французький фізіолог Шарль Ріше провів дослідження анафілаксії, за що в 1913 році був удостоєний Нобелівської премії з фізіології та медицини. Його дослідження продемонструвало, що алергічні реакції можуть мати небезпечні для життя наслідки.
У 1960-х роках було відкрито імуноглобулін Е (IgE) та механізм алергічних реакцій став більш зрозумілим, це призвело до лікування антигістамінними препаратами та стероїдами, що дозволило контролювати алергічні симптоми.
Патогенез Коли алерген потрапляє до організму, на його знешкодження виділяється певна кількість антитіл, проте якщо в організмі є якісь порушення, то антитіл виділиться в надлишку, що призведе до надмірного обсягу високомолекулярних сполук, які і спричиняють розвиток реакції, проявів якої зазнає організм.
Алергени можуть потрапляти в організм через шкіру і слизові оболонки або надходити в кров з осередків запалення. Прояви алергії виникають лише тоді, коли перше і повторне надходження алергену розділені певним проміжком часу (не менше 5–7 днів). До проявів алергії належать протилежні за своїми ознаками, але спільні за первинним механізмом явища зміненої реактивності організму — анафілаксія (підвищення чутливості до шкідливої дії алергену) та імунітет (зниження чутливості внаслідок посилення опірності організму). Алергени поділяються на два типи: екзоалергени та ендоалергени.
Також існує ряд додаткових умов у кожному конкретному випадку щодо алергії. Наприклад, для розвитку медикаментозної алергії необхідно 3 стадії: Перетворення ЛЗ в таку форму, яка може реагувати з білками. Зв'язування з білками організму і утворення антигену. Імунна реакція організму на цей комплекс, який став чужорідним, шляхом утворення імуноглобулінів.Лизогуб В. Г. та інш., 2013, С.7
Фактори ризику
Характеристика Алергія — підвищена чутливість організму до будь-якого алергену. Людина може мати сінну лихоманку (поліноз), викликану пилком рослин. Багато астматиків мають алергічні реакції на пил або мікроорганізми у вовні чи пір'ї тварин. Буває алергія на яйця чи медикаменти.
Деякі хімічні компоненти їжі здатні викликати алергічні прояви та здатні накопичуватись в тілі — Синій-1 (блискучий синій, E133), жовтий-5 (тартразин, E102), жовтий-6 (E110) і червоний-40 (E129). Було багато досліджень, які показали, що Жовтий-5 (тартразин або E102) може викликати кропив'янку та навіть симптоми астми у чутливих пацієнтів.
Медикаментозна алергія – патологічна реакція на лікарські засоби, в основі якої лежать імунологічні механізми.УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЕКСТРЕНОЇ, ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) ТА ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ МЕДИКАМЕНТОЗНА АЛЕРГІЯ,ВКЛЮЧАЮЧИ АНАФІЛАКСІЮ «МЕДИКАМЕНТОЗНА АЛЕРГІЯ, ВКЛЮЧАЮЧИ АНАФІЛАКСІЮ, с.10, 12 »
Лікування та профілактика Для профілактики необхідно виявити алерген (чи алергени) щоб уникнути (або критично зменшити) контакт з ними. Також, після виявлення алергенів, є метод довготривалого етапного лікування з десенсибілізацією до алергенів.
При медикаментозній алергії лікар має проводити анкетування всіх пацієнтів перед призначенням лікування.
Для симптоматичного та патогенетичного лікування застосовують протиалергічні ліки: антигістамінні чи кортикостероїди.
Алерген-специфічна імунотерапія Алерген-специфічна імунотерапія () — це обмежна дія алергену протягом тривалого часу, що дозволяє організму поступово звикнути до нього і не реагувати так гостро. Існує 2 типи імунотерапії алергії: ін'єкційна сублінгвальна
Сучасніший тип імунотерапії називається ''' (сублінгвальна імунотерапія). Для цього використовуються таблетки, які щодня розсмоктують під язиком. Це ефективна альтернатива щепленням від алергії. Але нині вона доступна тільки для декількох алергенів, включаючи пилових кліщів, пилок трав та амброзії.
Є дослідження, які показують, що ті, хто має домашніх тварин, мають значно менший ризик алергії та ожиріння — переважно завдяки покращенню мікробіома.
Ускладнення Анафілаксія є можливим ускладненням алергії.Це тяжка, загрозлива для життя генералізована або системна реакція гіперчутливості з небезпечними для життя порушеннями дихання та кровообігу. Тригерами (причиною виникнення) анафілаксії є харчові продукти, лікарські засоби і отрута перетинчастокрилих комах, у в 20% причину ідентифікувати неможливо.
Див. також Алерголог Алергологія Алергопроба Алергоз Альфа-гал алергія Імунотерапія Аміхофобія Алергічний салют Невідкладний стан Сенсибілізація (фармакологія) Раціональне харчування
Примітки
Література МЕДИКАМЕНТОЗНА АЛЕРГІЯ: КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ // Запоріжжя, 2015. — 71 с. Ел.джерело Лизогуб В. Г., Богдан Т. В., Шараєва М. Л., Крайдашенко О. В., Волошина О. О. Побічні дії лікарських засобів / Київ, 2013. — 137 с. Ел.джерело (С.4-12) Клінічна імунологія та алергологія / О. М. Біловол [та ін.] ; за ред. чл.-кор. НАМН України, д-ра мед. наук, проф. О. М. Біловола [та ін.] ; Харк. нац. мед. ун-т, Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х. : Гриф, 2011. — 550 с. : рис., табл. — ISBN 978-966-8820-09-0 Довідник з алергології / Ред. Б. М. Пухлик. — Київ: ТОВ «Доктор-Медіа», 2009. — 412 с. Алергічні захворювання легенів / М. С . Регеда. — Львів: Львівський нац. мед. ун-т ім. Д. Галицького, 2009. — 342 с. — ISBN 966-655-006-9 Клінічна алергологія / М. С. Регеда, І. Р. Трутяк, Я. М. Федорів. — Вид. 5-те, допов. та переробл. — Л. : Сполом, 2008. — 230 с. ISBN 966-665-134-3 Алергія у практиці анестезіолога / С. О. Акентьєв ; Буковинський держ. медичний ун-т. Кафедра анестезіології та реаніматології. — Чернівці: БДМУ: ПП Броаска Ж. І., 2007. — 248 с.: табл. — ISBN 966-697-177-1 Загальна алергологія. Довідник. Видання друге, доп. та перероб. / Регеда М. С., Грицко Р. Ю., Любінець Л. А.. Качмарська М. О., Гайдучок І. Г., Пітула Г. В. — Львів: Сполом, 2007. — 117 с.
Посилання K. Ф. Чернушенко. Алергія // УРЕ Н. І. Філімонова, В. С. Трух. Алергія // Фармацевтична енциклопедія О. М. Рекалова''. Алергічні хвороби // ВУЕ Точна молекулярна діагностика алергії: шлях до медицини майбутнього 2021 Портал про алергію — різновиди алергії, профілактика проявів Алергія Алергія