Балтійсько-фінські мови, або фінські мовиBaltic-Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars. See The Finnic languages by Johanna Laakso in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180. Internationally scholars most often refer by Finnic languages to the Finno-Permic languages, comprising of the Baltic-Finnic, Volga-Finnic, Permic and Sami languages. See A Guide to the World's Languages: Classification By Merritt Ruhlen, p 69, or Finno-Ugric languages at concise.britannica — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів людей, є частиною уральської мовної сім'ї.
Основні сучасні представники балтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних державFinnic Peoples at Encyclopædia Britannica інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, людіцька, вепська, водська, якими розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і сетуська є діалектами південноестонської мови у південно-східній Естонії та лівська мова у Латвії.
У 20-му столітті мовців лівської та водської лишилось менше, ніж 100 осіб. Мовці інших мов давно зникли.
Мянкіелі (у північній Швеції) і квена (у північній Норвегії) є діалектами фінської, через що скандинавські країни Швеція і Норвегія надали їм статус окремих мов. Вони є взаємно зрозумілі з фінською.
Загальна характеристика
Балтійсько-фінські мови є синтетичними й аглютинативними на відміну від довколишніх індо-європейських (германських, слов'янських і балтійських) мов. Мови північної групи, як правило, більш синтетичні й аглюативні за мови південної групи.
Фонетика і фонологія Наголос робиться на першому складі. Довжина звуків визначає значення слів, порівняйте фінські слова tuli (вогонь) tuuli (вітер) и tulli (офіс) (вогонь). Голосні вживаються частіше за приголосні. У фінський наприклад, на кожні 100 голосні припадає 96 приголосних. Для порівняння, в російський на 100 голосних припадає 150 приголосних, в німецький на кожні 100 голосних 177 приголоснихTurunen, Aimo: The Balto-Finnic Languages // Denis Sinor (ed.), The Uralic Languages. Description, History and Foreign Influences, 1988.. Мають багато дифтонгів. В естонський, наприклад вживаються дифтонги: iu, ei, ea, eo, äi, äe, äo, äu, öi, öe, öa, üi, õi, õe, õa, õu, ai, ae, ao, au, oi, oe, oa, ou, ui.
Морфологія
Відсутність граматичного роду. Багата система відмінків, порівняйте: фінськакарельськавепськаіжорськаводськаестонськалівська15 12–13 17–18 13–14 14 14 8
Існування спеціальних присвійних суфіксів (зберігається тільки в сучасній частині балтійсько-фінської мови), наприклад, у фінський: kirja-ni (моя книга), kirja-si (твоя книга), kirja-nsa (його книга), kirja-mme (наша книга), kirja-nne (ваша книга), kirja-nsa (їхня книга). Існування спеціального каузативного суфікса дієслова, порівняйте фінські дієслова: tappaa (вбивство) і tapa-ttaa (написати про вбивство).
Синтаксис Основний порядок слів: SVO (підмет — присудок — додаток). Вираження заперечення за допомогою спеціального дієслова. Повне відмінювання негативного дієслова, наприклад у фінський: en lue (не читав), et lue (не читаєш), et lue (не читає), emme lue (не читаємо), ette lue (не читаєте), eivät lue (не читати).
Лексика
Відмінності в лексиці і особливості звукових систем окремих балтійсько-фінських мов перешкоджають взаєморозумінню, порівняйте:
українськафінськакарельськавепськаіжорськаводськаестонськалівська чоловік mies mies mužik meez meez mees mìez мати äiti emä mam emä emä ema jemà Я minä mie minä miä miä mina/ma ma він / вона / воно hän heän hän hän tämä tema/ta ta сказати sanoa sanuo sanuda sannoa sanoa ütelda ütl книга kirja kirja kirj kirja tširja raamat rōntəz білий valkoinen valkoine vauged valkea valkea valge vālda камінь kivi kivi kivi kivi tšivi kivi kiuv
Примітки