Си́дір Анто́нович Твердохлі́б (9 травня 1886, Бережани — 15 жовтня 1922, Кам'янка-Струмилова) — український поет і перекладач, громадсько-політичний діяч.

Життєпис Сидір Твердохліб народився 9 травня 1886 року в м. Бережани. Навчався у Львівському та Віденському університетах. Працював учителем. Належав до гурту «Молодої музи».

Перші поезії Твердохліба появились у часописі «Світ» (1906), «Буковина», «Розвага» та інших.

Окрема збірка поезій «В свічаді плеса» (1908). Писав також новели — «Нескінчений архитвір» та ін. Лірика Т. перейнята сумом і тугою за прекрасним. Переклади: німецькою мовою — «Гайдамаки» Т. Шевченка; польською мовою — поезії Шевченка, О. Олеся, новели М. Яцкова та інших; українською мовою: «Батько замучених», «У Швайцарії» Ю. Словацького та інших. Твердохліб друкувався також у польських журналах.

Політична діяльність та вбивство членами УВО 1922 р. мали відбутися вибори до польського сейму, зокрема і в Галичині, — незважаючи на те, що міжнародний статус Східної Галичини залишався невизначеним. Більшість галицьких українців схилялися до бойкоту цих виборів, а також до саботування «бранки» (призову) до польського війська, аби не дозволити легітимізувати польську владу.

Твердохліб, на той час лідер Української хліборобської партії, мав бути кандидатом від Львівського округу. УХП, на відміну від інших тодішніх українських політичних організацій, відмовилася підтримати бойкот виборів до сейму і стояла на платформі визнання польської влади в Галичині.

За однією з версійСемен Шевчук. Пора сказати правду про наші визвольні змагання добитися волі для галицької землі 1918—1939. с. 199 брати участь у виборах Твердохліб погодився після контактів з агентами УВО (підпільної Української військової організації на теренах Польщі, попередника ОУН).

Атентат (політично умотивоване убивство) 14 жовтня 1922 року в Кам'янці Струмиловій члени УВО Іван Пасіка та Садовський, з допомогою ДзіковськогоСрібна сурма: Спогади й матеріали до діяння Української Військової Організації: Збірник І. — Торонто, б.р. — 128 с. , здійснили замах на Твердохліба . У час підготовки до атентату Василь Дзіковський виконував функції секретаря при керівникові «партії хліборобів». Убивство відбулося після одного із політичних мітингів, на якому виступав Твердохліб. Бойовики зі Львова приїхали на велосипедах до Кам'янки Струмилової, розстріляли кандидата до парламенту й тим же шляхом, випередивши потяг, повернулися до Львова. Твердохліб помер від отриманих ран наступного дня.

6 грудня 1922 року в Катовицях заарештували Дзіковського. Під час слідства він без тортур розказав усе, що знав про підготовку атентату. Але він не знав імен бойовиків, окрім псевдонімів — «Тонько» й «Монько», які мало допомогли поліції. Щоб уникнути помсти УВО, було інсценізовано втечу Дзіковського з в'язниці та переправлення його через кордон до Радянської України. Уже в 30-х роках, під час політичних репресій, НКВД знищило ДзіковськогоСвятослав Липовецький. Червоно-чорне: 100 бандерівських оповідок. — Львів : ЛА «Піраміда», 2009. — С. ..

Убивство Твердохліба фактично поклало початок терору УВО проти українців, що співпрацювали з польською владою в Галичині. Жертвами атентатів УВО найчастіше були галицькі українці, що співпрацювали з польською владою.

Похований у Львові на Личаківському цвинтарі (поле 76).

Літературна творчість Як письменник брав активну участь у літературно-мистецькому житті Львова, був одним із учасників літературного угрупування “Молода Муза”.

Автор поезій, перекладів. Друкувався в журналі “Світ” (1906).

Поетичні збірки:

"Привезено зїлля з трох гір на весїлля". Львів, "Молода Муза", 1907 (у цій збірці молодомузівців надруковано три поезії Сидора Твердохліба - "Дві строфи", "Дісонанс" і "За Ю.Словацьким"). "В сьвічадї плеса". Львів, 1908 (єдина поетична збірка С.Твердохліба).

Поезію С.Твердохліба можна почитати на Вікіджерелах: https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80:%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%A2%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BB%D1%96%D0%B1

Поезія займає порівняно невелике місце у творчій спадщині С. Твердохліба, натомість він багато перекладав польською мовою твори українських письменників: Івана Франка, Осипа Маковея, Олександра Олеся, Миколи Філенського, Михайла Яцківа, Олександра Козловського. Сам письменник був не менш відомий польським читачам того часу, ніж українським завдяки трьом збіркам М. Яцківа, що вийшлиу його перекладі. польською мовою. С.Твердохліб є упорядником «Antologii wspotczesnych poetow ukrainskich» (Львів, 1911) Іван Франко написав статтю з приводу перекладу його вірша “Каменярі”, де назвав Сидора Твердохліба талановитим перекладачем, який добре володіє польською мовою, і має добре вироблений естетичний смак.

У 1913 році, у Львові видав збірку перекладів польською мовою творів Т.Шевченка: «Т. Szewczenko. Wiersze wybrane» (37 творів і одна варіація на шевченківський мотив). Поему Тараса Шевченка “Гайдамаки” переклав з української мови також і німецькою.

В поезіях С. Твердохліба зачасти звучать соціальні мотиви. Особливо його бентежила тяжка доля солдата цісарської армії. Літературознавці помічають в його ліриці як шевченкові мотиви, так і нові, "молодомузівські" віяння.

Аудіобібліотека

Сидір Твердохліб. "Мойра": https://www.youtube.com/watch?v=iyCQU-4BULw

Примітки

Джерела

Ільницький М. Літературний Львів першої половини ХХ ст.: https://map.lviv.ua/statti/ilnyckij.html Липовецький С. Перша жертва на шляху до порозуміння: https://localhistory.org.ua/texts/statti/persha-zhertva-na-shliakhu-do-porozuminnia/ Неборак В. Знана і незнана «Молода Муза»: https://zbruc.eu/node/21132 (Не)забуті імена літературного Львова. Сидір Твердохліб: https://www.youtube.com/watch?v=wgPKAas-IRE Твердохліб С. В свічаді плеса. Львів, 1908.

Чорновол І. Життя та смерть Сидора Твердохліба https://leopolisguide.com.ua/zyttia-ta-smert-sydora-tverdochliba/ "Чорна Індія" "Молодої Музи": новелі / В. Бірчак, П. Карманський, Б. Лепкий [та ін] ; [передм. М. Рудницький]. Львів: З друк. Вид. Спілки "Діло", 1937. 182, с: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000029198 Шевчук С. Пора сказати правду про наші визвольні змагання добитися волі для галицької землі 1918—1939 .  Торонто, Канада, 1965. — С. 198—204. Czornowoł I. Pierwsza ofiara porozumienia polsko-ukraińskiego: Sydor Twerdichlib (1886 – 1922). W stulecie tragicznej śmierci poety i polityka // Studia polsko-ukraińskie. T. 2. Przemyśl, 2023. C.197-210 https://www.academia.edu/112730398/PIERWSZA_OFIARA_POROZUMIENIA_POLSKO_UKRAI%C5%83SKIEGO_SYDOR_TWERDOCHLIB_1886_1922_W_STULECIE_TRAGICZNEJ_%C5%9AMIERCI_POETY_I_POLITYKA

Посилання

Райківський І. Твердохліб Сидір Антонович // Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія. Т. 4: Т - Я. Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 2021.688 с. ISBN 978-966-2067-72-9 С. 26-27.