д-р Костянтин Гнатович Телішевський (за тогочасним правописом — Константин; 28 серпня 1851, с. Славна біля Зборова / 1851, с. Білка — 21 квітня 1913, м. Бучач) — український галицький правник, громадський діяч. Цісарсько-королівський нотар.надпис надгробка Швагер правника, москвофіла Діонисія Кулачковського. Один з діячів «Нової ери».

Життєпис Народився 28 серпня 1851 року (за іншими даними 1851-го в с. Білка, нині Львівський район) в с. Славна (Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія, нині Тернопільська область, Україна) в родині пароха села Білка (нині Львівський район) о. Ігнатія (Гната) Телішевського.

Навчався у Львові: спочатку в гімназії, потім на правничому факультеті Львівського університету. Працював нотарем у Турці, його обирали віце-маршалком Турківської повітової ради. Від 1889 до 1895 року — посол до Галицького крайового сейму 6-го скликання (обраний від IV курії в окрузі Турка — Бориня). Його кандидатуру узгодили український і польський виборчі комітети. Входив до складу і був секретарем «Руського клубу» до виходу з нього 24 травня 1894 рокуГорак Я. Вахнянин Анатоль (Наталь) Климентович (Климович) // .

Відіграв важливу роль в організації угоди між українською та польською фракціями Галицького сейму 1890 року («нова ера»). Зокрема, 17 жовтня 1890 року зустрівся з намісником Галичини графом Казимиром Бадені. 24 листопада 1890 року разом з Омеляном Огоновським, Костем Левицьким, Олександром Барвінським, Корнилом Мандичевським, митрополитом Сильвестром Сембратовичем брав участь у прес-конференції графа Казимира Бадені, на якій підвели підсумки попередніх переговорів.

Від 1891 до 1897 року — посол до Райхсрату, обраний від 14 сільського округу (судові повіти Самбір, Старе місто, Стара Сіль, Турка, Бориня, Рудки, Комарно, Лука)Franz Adlgasser. Kurzbiografie Teliszewskyj (Teliševskij, Teliszewski), Konstantin (Kost') // Parlament Österreich Republik. Parlamentarier 1848—1918. , 1897 року припинив активну політичну діяльність (повністю). Переїхав до Бучача, де працював нотарем.

Один зі співробітників, щирих дорадників міського голови Бучача Климентія Рогозинського (поряд з парохом, деканом (УГКЦ) Бучача о. Денисом Нестайком та іншимиБайрак Анна з Рогозинських. Рід Климентія і Меланії з Ляторовських Рогозинських // ).

Дружина — Теодора Зубрицька (1862—1898).

Помер 21 квітня 1913 року в м. Бучачі (нині Тернопільська область, Україна). Похований у родинному гробівці Зубрицьких-Телішевських на Личаківському цвинтарі у Львові (поле № 7)Картотека наукового відділу музею «Личаківський цвинтар»..

Примітки

Джерела

Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1900. — Stanisławów: Nakładem Funduszu Naukowego; Z Drukarni i Litografii Stanisława Chowańca w Stanisławowie, 1900. — S. 18—23.

Посилання