Індокита́йські ві́йни (, , ) — серія збройних конфліктів, що відбувалися в Індокитаї (Південно-Східній Азії) протягом 1940—1980-х років. Зазвичай виділяють Першу, Другу та Третю війни, причому рамки останньої різні дослідники визначають по-різному.

Перша індокитайська війна

Перша індокитайська війна велася Францією за збереження своїх індокитайських колоній. Вона почалася в 1945 (повернення французьких військ в регіон і перші озброєні зіткнення) або 1946 (початок повномасштабної війни у В'єтнамі) року. Завершилася в 1954 році підписанням Женевських угод. Основні події війни відбувалися на території В'єтнаму. Також бойові дії велися на території Камбоджі і Лаосу, проте тут вони не зробили значного впливу на хід війни. У всіх випадках Франція за підтримки місцевих союзників (а з 1950 року і за підтримки США) вела боротьбу проти місцевих комуністичних повстанців, що билися за незалежність своїх країн.

Друга індокитайська війна

У рамках Другої індокитайської війни відбулося три збройних конфлікти: В'єтнамська війна, громадянська війна в Лаосі і громадянська війна в Камбоджі. Дві останні мали свої внутрішні причини, проте поступово вони виявилися в тій або іншій мірі пов'язані з бойовими діями у В'єтнамі. Війна почалася наприкінці 1950-х років (початок бойових дій в Південному В'єтнамі і Лаосі) і завершилася в 1975 році (закінчення бойових дій в Південному В'єтнамі і Камбоджі). Суттю війни була боротьба місцевих урядів Південного В'єтнаму, Лаосу і Камбоджі (за підтримки США) проти місцевих комуністичних повстанців, підтримуваних Північним В'єтнамом. Це було обумовлено діями основних противників в цьому конфлікті. Керівництво США виходило з так званої «доктрини доміно», згідно з якою, перемога комуністів в одній з держав регіону неминуче вела до їхньої перемоги в інших країнах. Північний В'єтнам використовував територію Лаосу і Камбоджі для перекидання своїх військ на південь, а також безпосередньо брав участь у місцевих громадянських війнах.

Третя індокитайська війна Третя індокитайська війна виділяється не всіма авторами. Серед тих, хто використовує цю назву, немає єдності відносно її хронологічних рамок і вмісту.

Найчастіше до неї включають прикордонні конфлікти між В'єтнамом і Камбоджею (1975—1978), в'єтнамська окупація Камбоджі (1979—1989) і китайсько-в'єтнамська війна (1979)Tønnesson, Stein (2021)Missed opportunities question the inevitability of Indochina Wars, Southeast Asia Globe. Іноді мова йде тільки про останні дві війни, що почалися 1979 рокуWestad, Odd Arne & Quinn-Judge, Sophie. (2006). The third Indochina war : conflict between China, Vietnam and Cambodia, 1972-79 / edited by Odd Arne Westad and Sophie Quinn-Judge. London : Routledge.

Американський військовий історик Філіп Девідсон вважав, що Друга Індокитайська війна завершилася в 1973 році підписанням Паризької угоди про припинення вогню. Третя війна, по його словам, почалася як результат порушення Північним В'єтнамом цієї угоди і завершилася в 1975 році.

Примітки

Посилання Statistical information about casualties of the Vietnam Conflict, US National Archives ВОЙНА В ИНДОКИТАЕ (1945-1975 гг.) Начало войны в Индокитае и позиция США: влияние европейского фактора (1945–1949 гг.)

Джерела та література Россия (СССР) в войнах второй половины XX века — М.: Триада-фарм, 2002. (Война во Вьетнаме (1961-1974 гг.) ) Ильинский М. М. Индокитай. Пепел четырех войн. Гордиенко А. Н. Войны второй половины XX века.. — Мн.,: «Современная литература», 1999. — ISBN 985-437-507-2 Stanley Karnow Vietnam: A History. — Penguin, 1997. — ISBN 0140265473 Andrew Krepinevich Jr. The Army and Vietnam. — The Johns Hopkins University Press, 1988. — ISBN 0801836573 Guenter Lewy America in Vietnam. — Oxford University Press, 1980. — ISBN 0195027329 Harry Summers On Strategy: A Critical Analysis of the Vietnam War. — Presidio Press, 1995. — ISBN 0891415637 Marilyn Young Vietnam Wars 1945-1990. — Harper Perennial, 1991. — ISBN 0060921072 Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом океане. История и теория международных отношений в Азии после Второй мировой войны. 1945–1995. М., 1997. Черкасов П.П. Распад колониальной империи Франции: кризис французской колониальной политики в 1939–1985 гг. М.: Наука, 1985.