Глухі фрикативи Зубний Ясеннийсибілянтнесибілянт
Глухі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт. Символ МФА для сибілянта — , а відповідний символ X-SAMPA — s. Символ [s] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ( і відповідно). Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад або .
Назва Глухі альвеолярні фрикативні Глухі ясенні фрикативні Глухий ясенний сибілянтний фрикативний
Один з найпоширеніших приголосних.
Властивості
ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот); центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках); механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади Зубно-ясенний
{| class="wikitable" ! Мова !! Слово !! МФА!! Значення !! Примітки |- |баскська. | gauza | [ɡäus̪ä] | річ
|білоруська | стагоддзе | [s̪t̪äˈɣodd̪͡z̪ʲ:e] | століття | Див. білоруська фонетика |- |болгарська | всеки | [ˈvs̪ɛki] | всі
| іспанська | estar | [e̞s̪ˈt̪är] | бути | Див. іспанська фонетика |- | китайська | 三/sān | [s̪a̋n] | три | Див. китайська фонетика |- |македонська | скока | [ˈs̪kɔkä] | стрибок | Див. македонська фонетика |- |польська | sum | [s̪um] | сом | Див. польська фонетика |- |румунськаOvidiu Drăghici|title=Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie | surd | [s̪ur̪d̪] | глухий | Див. румунська фонетика |- |російська | волосы | [ˈvo̞ɫ̪əs̪ɨ̞] | 'hair' |. Див. російська фонетика |- |сербська | сам | [s̪ȃ̠m] | сам | Див. сербська фонетика |- |турецька | su | [s̪u] | вода | Див. турецька фонетика |- |угорська | sziget | [ˈs̪iɡɛt̪] | 'island' | Див. угорська фонетика |- |українська | село | [s̪ɛˈɫ̪ɔ] | — | Див. українська фонетика |- |французька | façade | [fäs̪äd̪] | перед | Див. французька фонетика |- |чеська | svět | [s̪vjɛt̪] | світ | Див. чеська фонетика |- | шведська | 'säte| [ˈs̪ɛːt̪e] | сидіння | Див. шведська фонетика
Ясенний {| class="wikitable" ! Мова !! Слово !! МФА!! Значення !! Примітки |- |англійська | sand | [sænd] | пісок | Див. англійська фонетика |- | арабська | جَلَسَ | [ˈdʒælæsɐ] | сідати | Див. арабська фонетика |- |в'єтнамська | xa| [saː˧] | далекий | Див. в'єтнамська фонетика |- |гебрейська | ספר | [ˈsefeʁ] | книга | Див. гебрейська фонетика |- |гінді | साल | [saːl] | рік | Див. фонетика гінді |- |голландська | 'staan | [s̻t̻aːn̻] | стояти | Див. голландська фонетика |- |грузинська | სამი | [ˈsɑmi] | три
|естонська | sõna | ['sɤnɑ] | слово
|корейська | 소 / so | [so] | бик | Див. корейська фонетика |- |перська | سیب / |sib | [sib] | яблуко | Див. перська фонетика |- |португальська | caço | [ˈkasu] | полюю | Див. португальська фонетика |- |японська | 複数形 / |fukusūkē| [ɸɯkɯsɯːkeː] | множинний | Див. японська фонетика
Глухий ясенний несибілянтний фрикативний
Властивості
ротовий приголосний (тобто повітря виходить крізь рот); центральний приголосний (тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках); механізм передачі повітря — егресивний легеневий (тобто'' під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Примітки
Джерела
Alan Yates. "Teach Yourself Catalan."
Martin Harris and Nigel Vincent. The Romance Languages.