Євген Петрович Аксьонов (; 11 жовтня 1933 — 25 березня 1995) — радянський астроном.
Життєпис Народився в селищі Победінка (Рязанська область). 1957 року закінчив Московський університет. У 1957—1960 роках навчався в аспірантурі цього університету. З 1960 року працював у Державному астрономічному інституті ім. П. К. Штернберга (ДАІШ), з 1970 року — професор Московського університету, в 1977—1986 директор ДАІШ.
Основні наукові праці присвячені небесній механіці. Побудував найповнішу аналітичну теорію руху штучних супутників Землі, засновану на некеплерівській проміжній орбіті. На базі цієї теорії під його керівництвом розроблено методику і створено обчислювальну програму визначення елементів орбіт штучних супутників Землі за високоточними фотографічними, лазерними і доплерівськими спостереженнями. Довів існування кількох нових класів періодичних орбіт у коловій обмеженій задачі трьох тіл. Детально досліджував двічі усереднену плоску еліптичну обмежену задачу трьох тіл. Спільно з Є. О. Гребениковим і В. Г. Дьоміним виконав цикл робіт із дослідження узагальненої задачі двох нерухомих центрів і отримав її загальний розв'язок, якісно дослідив усі типи руху, розглянув їхню стійкість.
Автор монографії «Теорія руху штучних супутників Землі» (1977).
Голова секції «Небесна механіка» Астрономічної ради АН СРСР (з 1978).
Лауреат Державної премії СРСР (1971).
На його честь названо астероїд 4777 Аксьонов.
Примітки
Посилання Астронет