Війка, також цилій (, у множині cilia) — циліндрична органела, що є тонкою волоскоподібною структурою на поверхні еукаріотичної клітини. Складається з мікротрубочок, оточених клітинною мембраною.
Довжина війок може становити від 3-15 мкм до 2 мм, діаметр — 0,1-0,6 мкм. Війки можуть бути як рухомими, так і ні (у цьому випадку служать рецепторами). Характерні для інфузорій. У багатьох безхребетних тварин ними вкрита вся поверхня тіла (війчасті черви, личинки кишковопорожнинних та губок) або окремі його ділянки — наприклад, зябра у поліхет і двостулкових молюсків, підошва ноги у черевоногих молюсків, навколоротовий апарат у коловерток. Війки можуть утворювати різноманітні спеціалізовані структури. Наприклад, гребні пластинки реброплавів складаються з довгих (до 2 мм) війок, що зрослися. У багатьох безхребетних війки є також на клітинах кишкового епітелію. У хребетних (у тому числі людини) в багатьох органах теж є клітини з рухомими війками. У людини війчастим епітелієм вистелені, наприклад, дихальні шляхи.
Див. також Джгутик
Примітки
Посилання Brief summary of importance of cilia to many organs in human physiology The Ciliary Proteome Web Page at Johns Hopkins