Алла́х-Юнь () — річка в Російській Федерації, у Республіці Саха та Хабаровському краї, права притока Алдана. Довжина — 586 км, площа басейну — 24 200 км².
Географія Аллах-Юнь бере початок з озера Амнариндя в передгір'ях хребта Сунтар-ХаятаДержавний водний реєстр . Річка перетинає хребти Сетте-Дабан і Улахан-Бом. Більшою частиною протікає по північно-західній околиці Юдомо-Майського нагір'я, в глибокій і вузькій долині; у пониззі виходить на рівнину, де набуває спокійного характеру.
Гідрографія Живлення Аллах-Юнь — снігове та дощове. Майже по усій протяжності Аллах-Юнь тече серед гір з абсолютними висотами 1000-1700 м. Багато вершин зайняті кам'янистою тундрою, яку змінює кедровий стланик. Весняний підйом води до 3—5 м. Судноплавна у період високої воду. Тривалість льодоставу близько 200 днів. Середньорічна витрата 169 м³/сек.
Головні притоки: Анча (176 км), Бам (75 км) (ліва) та Сахара (148 км), Ірчах (64 км) (права). У високу воду судноплавна. У басейні річки 890 озер загальною площею 54,1 км²; золотоносні розсипи.
У 1963 році на річці були проведені дослідні роботи, за результатами яких були побудовані гідроелектростанції — Мінорська (58 тис. КВт.годин), Уллаханська (77 тис. КВт.годин) та Нижньо-Аллах-Юньська (78 тис. КВт.годин).
Назва Назва річки тюркська: ала — строкатий, різнокольоровий (лах суфікс); ян — сторона, бік.
Склад та якість води Середня каламутність води змінюється від 25 до 60 г/м³. Мінералізація води в період підвищеного стоку менше 50 мг/л. За хімічним складом вода належить до гідрокарбонатного класу кальцієвої групи. У річковій воді підвищений вміст сульфатів. У середній та нижній течії в воді може бути підвищений вміст міді та цинку, іноді ртуті. За якістю вода відноситься до стабільно забрудненої. Якість води стає гірше нижче скидів стічних вод гірничодобувних підприємств.
Джерела Коротка географічна енциклопедія, Том 1 / Гл.ред. Григор'єв А.А. М.: Радянська енциклопедія — 1960 с.564 Примітки
Посилання Аллах-Юнь // ВУЕ Аллах-Юнь на R-ArcticNet
Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 23