Володи́мир Ві́кторович Горя́нський ( 24 лютого 1959, Стаханов) — український актор, телеведучий, артист Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Народний артист України, член Національної спілки театральних діячів України.

Життєпис Народився 24 лютого 1959 року у шахтарському місті Стаханов (нині Кадіївка). В 1979 році закінчив Дніпропетровське театральне училище (курс В. І. Ковалевського). В 1996 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (спеціальність «Організація і управління театрально-видовищними підприємствами»).

Працював в Дніпропетровському російському драматичному театрі імені Максима Горького, в Севастопольскому театрі ЧМФ. В Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1988 року. З 1991 по 1997 роки обіймав посаду директора-розпорядника театру.

Двічі лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль»: в 1997 році лауреат в номінації «Найкраще виконання чоловічої ролі» за роль Мессіра Нічі у виставі «Комедія про принадність гріха» Нікколо Макіавеллі; в 2003 році — в тій ж номінації за роль Подкольосіна в спектаклі «Одруження» Миколи Гоголя.

Окрім роботи в театрі, веде ранкову телепередачу «Ранок з Інтером» на телеканалі «Інтер».

Є президентом Бердянського міжнародного кінофестивалю.

У 2006 році випустив диск романсів «Негромкий вальс».

З 11 жовтня 2015 року буде одним із тренерів дитячого талант-шоу «Маленькі гіганти» телеканалу «1+1».

У 2015 році Володимир Горянський таємно одружився з Оленою Фейсою.

Влітку 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.

Ролі в театрі

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра Портняжка — «Дерев'яний король» В. Зиміна (1989) О'Брайєн — «Острів скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона (1990) Другий кореспондент, він же Санітар — «Сьогодні я стану жінкою» Афанасія Салинського (1990) Жора — «Дитина до листопада» Леоніда Жуховицького (1991) Голутвін — «Я вам потрібен, панове!» за п'єсою Олександра Островського «На кожного мудреця доволі глупоти» (1991) Клоун Гоша — «Таємниця новорічного листа» Д. Кісіна (1992) Степан — «Чарівниця» Івана Карпенко-Карого (1993) Гаспаров Ярослав — «Без…кінечна подорож» В. Іванова (1994) Мітч — "Трамвай «Бажання» Теннессі Вільямса (1994) Гітлер — «Майн Камфп, або Шкарпетки в кавоварці» Дьєрдя Таборі (1995) Мессіра Ніча — «Комедія про принадність гріха» за п'єсою Нікколо Макіавеллі «Мандрагора» (1996) Передонов — «Кручений біс» Федора Сологуба (1997) Вознесенський — «Живий труп» Льва Толстого (1997) Панталоне, перший радник — «Любов до трьох апельсинів» Карло Гоцці (1997) Людовико — «Венеціанський мавр („Отелло“)» Вільяма Шекспіра (1998) Герцог Болінброк — «Європа може зачекати!» за п'єсою Ежена Скріба «Склянка води» (1998) Оттавіо — «Примхи Маріанни» Альфреда де Мюссе (1999) Варравін, Полутатарінов — «Смерть Тарєлкіна» Олександра Сухово-Кобиліна (2000) Перший лікар — «Багато галасу в Парижі» за п'єсою Жана-Батиста Мольєра «Пан де Пурсоньяк» (2001) Подкольосін — «Одруження» Миколи Гоголя (2002) Актор — «Черга» Олександра Марданя (2006) Деніел Джонсон — «Рожевий міст» за романом Роберта Джеймса Воллера «Мости округу Медісон» (2007)

Київський академічний драматичний театр на Подолі Богдан — «Change, або Нас поміняли тілами» Андрія Курейчика (2007)

Фільмографія

Нагороди

Орден «За заслуги» III ст. (21 серпня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізмРибчинський отримав звання Героя України, Горянський — орден, а Міхалок та Dzidzio — звання заслужених артистів // Детектор Медіа, 24 серпня 2020 Народний артист України (27 березня 2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток українського театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки і високий професіоналізм та з нагоди Міжнародного дня театру Заслужений артист України (20 лютого 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток української культури і мистецтва, високий професіоналізм Орден Дружби (Російська Федерація, 15 січня 2004) — за великий внесок у розвиток мистецтва і зміцнення російсько-українських культурних зв'язківУказ Президента Российской Федерации № 36 от 15 января 2004 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации граждан Украины» Лауреат премії «Людина року» в номінації «Актор року» в 2002, 2003 і 2005 роках Лауреат премії «Колесо фортуни» Кавалер орденів Св. Володимира IV ступеня 14 листопада 2015 року в Києві на Площі зірок відкрито іменну зірку Володимира Горянського.

Примітки

Посилання Персональний сайт Володимир Горянський на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Володимир Горянський. Інтерв'ю програмі «Кіно» на «5 каналі»