Польські племена — умовна назва, яку використовують окремі історики Np. Kazimierz Popiołek w "Historia Śląska od pradziejów do 1945 roku", Gerard Labuda w "Słowiańszczyzna starożytna i wczesnośredniowieczna" i Feliks Koneczny w "Dzieje Polski" для означення ряду західнослов'янських племен з групи лехіцьких, котрі у X i XI стт. були завойовані племенем поляків (полян ляських), та асимільованих ними протягом подальшої історії. Вважається, що "польські племена" увібрали в себе також субстрат германських племен, які жили на території нинішньої Польщі до появи тут слов'ян, що також вплинуло на етногенез та генотип сьогоднішніх поляків.
З огляду на пізній характер введення терміна "польські племена" він має досить широкий спектр трактування. В одному випадку тут може матись на увазі певне внутрішнє розділення всередині самого племені поляків, що мешкало в середній течії річки Варта орієнтовно в VII - X століттях. В другому випадку під цим терміном розуміють групу найбільш етнічно споріднених із поляками лехітських племен, точна кількість, місце проживання та імена яких невизначена. В третьому випадку під "польськими племенами" розуміються всі слов'янські племена, завойовані польським князем Мешком І, в яких згодом утвердилась польська династія П'ястів
В археологічній періодизації племінна епоха на землях сучасної Польщі тривала від бл. 650 р. до руйнації племінного устрою П'ястами в X i XI ст. Кількість залишків помешкань була значно більшою за кількість відомих назв племен. Це породило ситуацію, коли племена мали подвійну назву: власними назвами називають племена, чиє ім'я збереглось до наших днів у джерелах (вісляни) i в побуті (мазовшани, кашуби), а назвами, що походять від місцевості — невідомі племена (ленчицьке чи боніковсько-пшемецьке плем'я).
Для класифікації племен важливим є поділ на племена (так звані малі племена, що складаються з родів чи обчин) та великі племена (так звані міжплемінні злуки чи союзами, що складаються з племен). Імовірно, великими племенами були гопляни, поморяни, вісляни, ляхи i мазовшани. Існували також племінні союзи, назва яких ніде не згадується. Такий союз, імовірно, створили чотири сілезьких племені. Збереглися також назви племен, що не входили ні в які злуки (любешани).
Один із варіантів переліку "Польських племен" за згадками
номер:назвапольська назвак-ть міст 7, Гавеляни Hawelanie 8 15, Мілохи Miloxi 67 16, Песничі Phesnuzi 70 17, Тадеші Thadesi 200 18, Гопляни Glapianie чи Goplanie 400 33, Ляхи Lędzianie чи Lędzice 98 34, Равчани Thafnezi 257 36, Пижичани Pyrzyczanie 70 48, Вісляни Wiślanie 49, Сілезці Ślężanie 15 50, Лужичі Łużyczanie] 30 52, Мільжани Milczanie 30 56, Lupiglaa Głubczyce (?) 30 57, Ополяни Opolanie 20 58, Голеншичі Golęszycy чи Gołęszyce 5 53, Безунчани Bieżuńczanie 2 51, Дядошани Dziadoszanie 20
Див. також Етногенез поляків
Примітки
Посилання
Lokalizacja plemion - mapka ( w języku rosyjskim) historia Polski - teksty źródłowe