Карпе́нко Ю́рій Олекса́ндрович (, Малин, УРСР, СРСР — , Одеса, Україна) — український мовознавець, доктор філологічних наук, професор , академік АН ВШ України, член-кореспондент НАН України.
Біографія Ю. О. Карпенко народився 29 вересня 1929 року на Житомирщині. У 1953 році з відзнакою закінчив філологічний факультет Львівського університету. В 1953—1956 роках навчався в аспірантурі в Чернівецькому університеті. Згодом працював викладачем кафедр української мови, загального мовознавства, а з 1958 року — завідувачем кафедри загального мовознавства, з 1965 року — деканом філологічного факультету Чернівецького університету. З 1968 року працював в Одеському університеті завідувачем кафедри загального і слов'янського мовознавства, з 1978 року — завідувачем кафедри російської мови, з 1991 року — завідувачем кафедри української мови, з 2001 року — професором кафедри української мови.
Помер 10 грудня 2009 року в Одесі.
Наукова діяльність В 1956 році захистив дисертацію «Історія форм кількісних численників в українській мові» на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. В 1967 році захистив докторську дисертацію «Топонімія Буковини». В 1968 році присвоєно вчене звання професора.
Академік АН вищої школи України (1996 р.), член-кореспондент НАН України (2006 р.). Докладно вивчив топонімію Буковини та Одещини, розробив концепції топонімічної системи, взаємовідношення власних і загальних назв, принципів ономастичної етимології, функціонування власних назв у художньому тексті. Очолював укладання і є співавтором семи топонімічних словників (наприклад, «Топонімія південно-східної Одещини» (1975 р.), «Гідронімія Нижнього Подністров'я» (1981 р.))
Підготував 62 кандидати наук і 5 докторів наук.
Був членом редколегії республіканського журналу «Мовознавство», відповідальним редакотором періодичного видання «Записки з ономастики». Опублікував 485 наукових праць.
Деякі праці Топонімія Буковини. — К.: Наукова думка, 1973. — 238 с. Названия звездного неба. — М.: Наука, 1981. — 184 с. Вступ до мовознавства: Підручник… — К.: Вища школа, 1983. — 190 с. Українська гіпотеза // Мовознавство. — 1993. — № 5. — С. 3 — 8. Походження назви Україна — загальної і власної // Ономастика та етимологія: 36. наук, праць на честь 65-річчя Ірини Михайлівни Желєзняк. — К., 1997. — С. 81—89. Фонетика і фонологія сучасної української літературної мови: Учб. посібник. — Одеса: Чорномор'я, 1996. — 148 с. Літературна ономастика Ліни Костенко. О. 2008 Традиції та новаторство в розвитку українського іменника // Мовознавство. 2009. Гуцульська й бойківська гідрономія і оронімія Східних Карпат: спільне і відмінне // Народознавчі зошити. Л. 1998. Ч. 3 (21) Суфіксальний словотвір прикметників у мові Ю. Федьковича (-н-, -ськ-, -ов-). Наукові записки Чернівецького державного університету. Т. XXXVIII, 1959. Серія філологічних наук. — Вип. 9. — С. 203—216.
Родина Дружина — Карпенко Муза Вікторівна, кандидат філологічних наук, доцент, працювала на кафедрі російської мови Одеського державного університету.
Дочка — Карпенко Олена Юріївна, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри граматики англійської мови Одеського національного університету.
Син — Карпенко Олексій Юрійович, кандидат наук, працював в Одеському політехнічному інституті.
Література
Горпинич В. О. Карпенко Юрій Олександрович // — С. 246. Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т. 3: К — П. — 2-е вид., доп. / Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 36 — 38.
Посилання Домашня сторінка з текстами публікацій