А́ндерс Йо́нас А́нгстрем ( / ; 13 серпня 1814 — 21 червня 1874) — шведський астрофізик, один із засновників спектрального аналізу.
Життєпис Андерс Йонас Ангстрем народився в Медельпаді в сім'ї Йохана Ангстрема та навчався в Хернесанді. Він переїхав до Уппсали в 1833 році та здобув освіту в Уппсальському університеті, де в 1839 році став доцентом з фізики. У 1842 році він переїхав до Стокгольмської обсерваторії, щоб отримати досвід практичної астрономічної роботи, а наступного року його було призначено доглядачем Уппсальської астрономічної обсерваторії.
У 1861 році Ангстрем відкрив наявність водню на Сонці. Його основною роботою стало «Дослідження сонячного спектра» (1868), атлас сонячного спектра, що представив виміри 1 тисячі спектральних ліній із розділенням в одну десятимільйонну міліметра — величину, яка згодом одержала назву «ангстрем». У 1868 році ввів для фраунгоферових ліній у спектрі Сонця замість довільної шкали Кірхгофа природну шкалу довжин хвиль.
Член Лондонського королівського товариства (1870), член-кореспондент Паризької академії наук. У 1872 році був нагороджений медаллю Румфорда.
Особисте життя У 1845 році Ангстрем одружився з Августою Бедуар (1820—1906). Вона була дочкою Жана Генріка Бедуара та Катаріни Генрієтти Літторін і належала до сім'ї Бедуар, стокгольмської торгової родини гугенотського походження.
Його син Кнут Ангстрем (1857—1910) також був фізиком.
Пам'ять На честь Андерса Ангстрема названо кратер на Місяці та астероїд.
Генеалогія
Примітки
Посилання Андерс Йонас Ангстрем