Олекса́ндр Микола́йович Василе́нко (28 травня 1952, Київ) — соліст-вокаліст Національного ансамблю солістів «Київська камерата», народний артист України, Почесний академік Української академії наук

Життєпис

Народився 28 травня 1952 року в м. Києві в сім'ї службовців.

У 1982 році закінчив Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського Вчився вокалу у народної артистки СРСР Лариси Руденко та доцента Ірини Колодуб.

З 1987 року соліст-вокаліст Національної філармонії України, з 1993 — Національного академічного духового оркестру України, з 1994 — Національного академічного ансамблю «Київська камерата». У 1995 році  присвоєно почесне  звання «Заслужений артист України», 2005 — «Народний артист України».

Постійний гість Всеукраїнського фестивалю української пісні «Пісенний вернісаж», неодноразовий переможець фестивалю «Шлягер року» та радіофестивалю «Пісня року». 3 2003 по 2012 рр. голова журі Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Зоряний Симеїз», член журі Всеукраїнської музичної олімпіади «Голос Країни». Почесний академік Української академії наук (2006).

Творчі нагороди

«Володар голосу унікальної краси».Удостоєний на Міжнародному фестивалі «Світ музики» в Італії (1999). У 2000 році на цьому ж фестивалі здобув Гран-прі та знову підтвердив свій титул «Володар голосу унікальної краси».

Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Осіннє золото» імені Дмитра Луценка (2002).

Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди (2014).

Лауреат премії імені Богдана Хмельницького (2019).

Орден Святителя Миколая (2024).

Репертуар

У репертуарі співака  — арії з опер, оперет та мюзиклів, романси, сучасні українські пісні та шлягери минулих років, пісні народів світу мовами оригіналу. Виступає у супроводі симфонічних, камерних, народних, духових оркестрів та естрадних колективіів. Співпрацює з сучасними українськими композиторами: Олексієм Чухраєм, Леонідом Попернацьким, Валентином Касьяновим, Геннадієм Володьком, Олесем Колядою, Леонідом Нечипоруком, Тетяною Оленевою-Стаматі, Віктором Ліфанчуком, Володимиром Домшинським, Людмилою Єрмаковою, Володимиром Ілемським. Свого часу плідно працював з Людмилою Височинською і Олександром Кушнарьовим. Виконує пісні на вірші: Бориса Олійника, Дмитра Луценка, Миколи Сингаївського, Миколи Луківа, Вадима Крищенка, Ганни Чубач, Михайла Ткача, Павла Мовчана, Михайла Шевченка, Ніни Шаварської, Леоніда Федорука, Йосипа Фиштика.

Гастролі

Чимало гастролює: Італія, Іспанія, Франція, Німеччина, Болгарія, Словаччина, Чехія, Польща, Югославія, Ізраїль, Північна Корея, США.

Творчий доробок

Найвідоміші аудиодиски  — «У стилі ретро», «Дивлюсь я на небо», «Мені не забути тебе», «Іще не осінь», «Іще одна весна», «Квітка нічного саду», «Мені з тобою добре». Пісні входять до сайту «Золотий фонд української естради»

Дискографія CD — «Мені не забути тебе» (2001), «У стилі ретро» (2002), «Любімо її…» (2004, разом з Л. Федоруком), «У стилі ретро -2» (2004), «У стилі ретро-3» (2005), «Дивлюсь я на небо» (2006), «На счастье» (2006), «Квітка нічного саду» (2011) «Мені з тобою добре» (2011), «Іще не осінь» (2011), «Іще одна весна» (2011), «Трускавецька Фієста» (2016)

Література

Василенко Олександр Миколайович // Кияни. Біографічний словник: Довідкове енциклопедичне видання. — К.: «Фенікс». 2004.—- С.60. Василенко Олександр Миколайович // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс]. К.: Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України, 2005. - Т.4.

Василенко Олександр // Золота книга України. Золотий фонд нації. — К.: Українська конфедерація журналістів, 2009. — С. 114.

Олександр Василенко // В. Болгов, І. Болгов. Міжнародна програма «Мистецький Олімп».—- К.: Українська конфедерація журналістів. Український видавничий консорціум, 2010.— С. 236.

Олександр Василенко // Обличчя України: Імена — портрети — долі.— К.: Інститут біографічних досліджень, 2011. — С.50. Ставицька Я. Останній з могікан, який не став олімпійським боксером // Еще раз о музыке и не только. — 2005. — № 8. Чарівний голос України // Нац. мед. університет ім. О. Богомольця: Роки, події, люди. — К., 2006. Матушек О. Одвічна єдність музики і слова // Літ. газета. — 1994. — 18 квіт. Даниленко Н. Голос унікальної краси // Уряд, кур'єр. — 2000. — 13 трав. Олар П. Маніфестація // Форум. — 2000. — ЗО верес. Кулага Г. Спів люблю, як життя // Веч. Київ. — 2002. — 28 трав. Михайленко Л. Я запрограмований на пісню // Вісті. — 2002. — 19 верес. Даниленко Н. Весняне небо мені завжди хочеться порівняти з людськими душами… // Говорить і показує Київ. — 2003. — 20 берез. Самійленко Л. Що лягає на серце // Хрещатик. — 2004. — 2 лип. Власик Т. Порадницька гостина: 3 Олександром Василенком // Порадниця. — 2006. — 2 лют. Назаренко М. Ступка сказал мне: «Ой, тяжко вам буде, чоловіче — перед вами Поплавський виступає» // Бульвар. — 2006. — Черв. — № 25.

Посилання Василенко Олександр на сайті Золотий Фонд української естради