Нижня Крайна (; ) — історична область габсбурзького кронланду Крайна 1849—1919 років, нині історична область Словенії. Її центром було Ново Мєсто, інші міські центри: Кочев'є, Гросуплє, Кршко, Требнє, Чрномель, Семич і Метлика.
Географія Нижня Крайня обмежена з містом Любляна на північному заході, річкою Купа та кордоном з Хорватією з горами Горянці на півдні та південному сході, річкою Сава на півночі та північному сході, а також горою Крим, плато Блоке та плато Поток () на заході. Найпівденніша область аж до кордону з Хорватією на річці Купа називається і зазвичай вважається частиною Нижньої Крайни. Ferenc, Tone. 1988. "Dolenjska." Enciklopedija Slovenije, vol. 2, pp. 287–298. Ljubljana: Mladinska knjiga, p. 287.
У межах карстового плато Кочевський Ріг гори досягають висоти 1099 м.
Історія У XVII столітті Габсбурзьке герцогство Крайна було внутрішньо поділено на три адміністративні округи. Цей поділ був детально описаний науковцем Йоганном Вейхардом фон Вальвазором у його праці 1689 року «» . Верхня Крайна з центром у Любляні, що охоплювала північні райони герцогства; Внутрішня Крайна на південному заході Крайни з центром у Постойні та Нижня Крайна на південному сході, що приблизно відповідає середньовічній Віндицькій марці Священної Римської імперії . Основна частина населення розмовляла словенською, німецькомовний ексклав існував у Кочев’є на півдні.
Цей поділ зберігався в різних варіантах аж до 1860-х років, коли старі адміністративні округи були скасовані, а Нижню Крайню було поділено на менші округи Ново-Место (), Кочев'є () і Кршко (). Тим не менш, регіональна ідентичність залишалася сильною і після цього. Після розпаду Австро-Угорщини, після Першої світової війни Крайна включена спочатку до складу Держави словенців, хорватів і сербів, а потім до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, і припинила своє існування як окрема політико-географічна одиниця. Регіональна ідентичність Крайни незабаром зникла, але регіональна ідентифікація з її поділом (Верхня Крайна, Нижня Крайна та, меншою мірою, Внутрішня Крайна) залишається сильною.
Починаючи з 1890-х років, Нижня Крайна стала значно тісніше сполучена з навколишніми регіонами через відкриття залізниць (1894), (1908, 1938) та шосе Братерства та Єдності (1958), що сполучає Любляну та Загреб .
На початку XXI століття шосе Братерства та Єдності було замінено сучасною (завершено у 2011 році).
Примітки