Ри́га (, ) — столиця Латвії, найбільший політичний, економічний і культурний центр країни. Розташована на березі Ризької затоки Балтійського моря. Найбільше місто Балтики Засноване хрестоносцями 1201 року. Один із членів Ганзейської ліги. Історичний центр міста є Світовою спадщиною ЮНЕСКО.
Приблизно третина населення Латвії (близько 660 тисяч осіб) проживає в межах міста Риги, і більше половини (1,07 млн.) населення країни проживає в Ризькій агломерації.
Географія
Загальний опис Рига розташована на південному березі Ризької затоки Балтійського моря, на Ризькій рівнині Приморської низовини. Історичний центр Риги розмістився на правому березі Даугави, приблизно за 10 км від місця впадання річки в Ризьку затоку. Природний рельєф цього місця — піщана рівнина, розташована на висоті 1-10 м над рівнем моря.
Площа міста Територія Риги становить 307,17 км², у тому числі: Житлова площа 67,00 км² (21,8 %) Промислова площа 52,45 км² (17,0 %) Вулиці й дороги 24,64 км² (8,0 %) Парки 57,54 км² (19,0 %) Водойми 48,50 км² (15,8 %)
Адміністративний поділ Рига поділена на шість адміністративних районів: Центральний район; Курземський район; Латгальське передмістя (Авоти, Плявнієкі); Відземське передмістя; Земгальське передмістя; Зіємельський (Північний) район.
Клімат Клімат у Ризі визначається близькістю моря — помірно теплий і вологий. Літо відносно прохолодне й хмарне (середня температура повітря в липні 16,9 °C; середня кількість опадів — 85 мм). Зими порівняно теплі, із частими відлигами (середня температура в січні −4,7 °C, відлига наступає приблизно 10 разів на місяць). Сніжний покрив утворюється в середині грудня й зберігається до середини березня. Приблизно 40 % днів у році бувають хмарними, кількість опадів становить 630—670 мм на рік.
Історія
Латиські племена Археологічні знахідкиDatorenciklopēdija «Latvijas vēsture». — www.letonika.lv на території Риги свідчать про те, що населене місце тут існувало вже в XII столітті. У гирлі річки , що впадає в Даугаву, у районі сьогоднішньої площі Альберта, існувало розширення, так зване Ризьке озеро. Місце було зручним для гавані, тому в його околицях утворилися поселення місцевих племен — куршів і лівів.
Заснування
Наприкінці XII століття, коли німецькі торговці почали розширювати й зміцнювати ареал своєї діяльності на східному березі Балтійського моря, тут з'явилися й хрестоносці. Їхній перший проводир єпископ Бертольд загинув у битві біля ризької Стародавньої гори. Із записом цієї події літописцем Індрикисом уперше в літописах з'являється слово «Рига». Наступний єпископ, Альберт фон Буксгевден, у 1201 році перебирається з Ікшкіле в Ригу, і після переговорів з місцевими лівами приступає до будівництва укріпленого поселення біля Ризького озера. Так 1201 рік стає офіційним роком утворення Риги. У 1202 році тут з'являються перші колоністи — німецькі бюргери. Поступово Рига стає базою агресії проти місцевих балтійських народів. У XIII столітті в Ризі розцвітає торгівля, і місто стає одним з найважливіших посередників між заходом і сходом.
Вільне місто Аж до XVI століття не припиняються розбіжності про права влади в місті між самими рижанами — єпископом, орденом Меченосців (пізніше — Лівонський орден) і ризькими бюргерами, час від часу переростаючи в збройні зіткнення.
У результаті Лівонскої війни (1558—1583), після розпаду Лівонскої держави, у 1581 році Рига перебуває у підпорядкуванні Польщі. Пізніше, під час війни між Польщею й Швецією (1600—1629), у 1621 році, після завзятого опору Ригу завойовують шведи, і місто стає адміністративним центром приналежної Швеції частини Балтії. Початок XVIII століття ознаменовано Північною війною (1700—1721), у якій Росія й Швеція борються за панування на Балтійському морі. У підсумку, після довгої облоги й епідемії чуми, в 1710 році Рига потрапляє у владу Росії.
Російський період У 1783—1796 роках Рига— центр Ризького намісництва Російської імперії. У 1796—1918 — центр Ліфляндської губернії.
У другій половині XVIII століття в Ризі стрімко розвивається промисловість, німецькі гільдії втрачають своє монопольне положення в промисловості й торгівлі. У XIX столітті Рига стає одним з головних портових міст Російської імперії й важливим залізничним вузлом. Територія Риги в другій половині XIX — початку XX століття збільшується в 10 разів, і кількість жителів у 1913 році у 80 разів перевищує цей показник на початок XVIII століття. Рига стає другим за величиною містом у західній частині Росії після Санкт-Петербурга.
Столиця Латвії
Переломний пункт у розвитку Риги наступає у 1915—1917 роках, коли з початком Першої світової війни Рига стає прифронтовим містом. З Риги в середню частину Росії разом із промисловими підприємствами були евакуйовані приблизно 200 000 робітників і членів їхніх родин.
На завершальному етапі Першої світової війни з'являється можливість створення незалежної Латвійської республіки, що у складній політичній ситуації й була проголошена 18 листопада 1918 року. У Латвії почалася визвольна війна, під час якої, впродовж 1918—1919 років, при зміні трьох різних політичних режимів, Рига переживає складні часи. Після серпня 1920 року розорена Рига стає столицею настільки ж розореної Латвійської республіки. У 1920—1930-х роках XX ст. Рига розвивається, стаючи не лише торговельним центром, а і центром розвитку культури та легкої й харчової промисловості.
Радянська окупація
17 червня 1940 року в Ригу увійшли радянські танки, Радянський Союз окупував Латвію. Під час Другої світової війни сильно постраждала стара частина міста, був зруйнований порт і залізничні вузли. Після війни Рига стає одним із найбільших центрів західної частини Радянського Союзу, де відповідно до планів індустріалізації розвивалася як легка промисловість, так і важливі підприємства військово-промислового комплексу. Місто було також центром Балтійського військового округу.
Для забезпечення знову створених підприємств робочою силою почалося масове переселення жителів з інших республік Радянського Союзу, у результаті чого кількість жителів у Ризі в період з 1950 року по 1980 рік зросло в сім разів.
Під час відновлення суверенітету Латвії Рига стає центром руху Atmodas («»). У січні 1991 року жителі Латвії збиралися на ризьких барикадах, щоб протистояти можливому вторгненню військових сил СРСР.
Хронологія
Давні часи У XI—XII століттях — перші лівські поселення на території Риги.
Середні віки 1198 рік — у «Хроніці Лівонії» вперше згадується «Рига». 1201 рік — лівонський єпископ Альберт фон Буксгевден засновує місто Ригу площею 5,5 га біля річки Рідзене. 1207 рік — єпископ Альберт стає васалом німецького короля Филлипа й розподіляє землі лівів між орденом і церквою, одержуючи третину володінь, у тому числі Ригу. 1210 рік — курши оточують Ригу, спалюють багато подвір'їв, однак, зайняти Ригу їм не вдається. 1212 рік — Єпископ Альберт укладає договір про торговельні та військові зв'язки з Полоцьким князем. 1215 рік — у Ризі відбувається перша руйнівна пожежа. 1225—1226 роки — Ризі надано права міста Готланд (Вісбю), засновується міська ратуша й місто здобуває свій герб. 1229 рік — Рига підписує торговий договір зі Смоленським князем. 1282 рік — Рига приєднується до Ганзейського союзу торговельних міст Північної Німеччини. 1293 рік — відбувається велика пожежа, що знищила пів міста. Ризька ратуша видає перші будівельні правила, що забороняють будівництво дерев'яних будинків. 1297—1330 рік — війна між Лівонським орденом і містом Рига, у результаті якої для ордена будується новий замок за міськими стінами. 1352 рік — у Ризі засновується Мала гільдія (або гільдія Св. Іоанна), що поєднує міських ремісників. 1354 рік — у Ризі засновується Велика гільдія, що поєднує міських купців. 1357 рік — у Ризі відкривається перша аптека — Ратушна аптека. 1360 рік — цех ризьких золотих справ майстрів затверджує свій статут. 1386 рік — засновується латвійське братерство розносників вина й пива. 1412 рік — ризька ратуша повторно забороняє «не німцям» варити й продавати пиво, а селянам торгувати за міськими стінами. 1481—1494 роки — чергова війна між Ригою й орденом, у результаті якої Рига присягає на вірність магістрові ордена Вальтеру фон Плеттенбергу. Попри це, місто зберігає відносну незалежність. 1521 рік — у Ризі починається реформістський рух. 1524 рік — у Ризі відкривається перша публічна бібліотека.
Між прихильниками реформації й католиками починаються сутички, так звані «Іконні погроми», під час яких розгромлені кілька ризьких церков. 1535 рік — магістр Ливонського ордена надає Ризі право віросповідання. 1558—1583 роки — Лівонська війна. Рига входить до складу Польсько-Литовського королівства. 1561—1581 роки — Ризі королем Максиміліаном II надано статус вільного міста. 1581 рік — Ригу підкорює король Польщі Стефан Баторій. Договір передбачає збереження в Ризі торговельних привілеїв, свободи віросповідання й автономію самоврядування. 1584—1589 роки — календарні безладдя, які переростають у війну між міською ратушею й гільдіями. 1588 рік — Н. Моллін у Ризі відкриває першу друкарню. 1600—1629 роки — Польсько-шведська війна. 1621 рік — Рига здається шведському королю Густаву II Адольфу й переходить у підпорядкованість Швеції. 1631 рік — у Ризі відкривається перша гімназія, у якій можуть навчатися «не німці». 1634 рік — у Ризі починає діяти перша мануфактура — лісопильня Рутгера Нідергоффа. 1656—1661 роки — Московсько-шведська війна; в 1656 році московський цар Олексій Михайлович оточує місто, однак зайняти його не вдається. 1662 рік — у Ризі побудований перший централізований водопровід. 1683 рік — у Ризі видається перша латиська абетка. 1698 рік — у Ризі надрукована перша Біблія латиською мовою в перекладі Е. Глюка.
XVIII століття 1700—1721 роки — Північна війна. З початком війни Відземський генерал-губернатор наказує спалити передмістя. 1709 рік — Ригу оточує московське військо, облога триває дев'ять місяців. У місті починається голод. 1710 рік — починається епідемія чуми (Велика чума), у якій умирають приблизно 50 % жителів Риги. Рига капітулює та її займає російський цар Петро I. 1731 рік — утворена Ризька губернія. 1721 рік — після укладення Ништадтського мирного договору Рига входить до складу Російської імперії. На честь цієї події відкривається перший публічний парк — Кайзердарзс (Царський ліс). 1733 рік — у Ризі починається будівництво першої закритої каналізаційної мережі. 1733 рік — у Ризі створюється перший міський музей Риги. 1782 рік — у Ризі відкривається перший самостійний театр.
XIX століття 1803 рік — у Ризі починає працювати перша міська лікарня. 1810 рік — починає працювати засулаукська мануфактура. 1812 рік — з наближенням армії Наполеона до Риги, підпалюються ризькі передмістя. Підпал передмість викликає значний збиток і збурювання рижан. У результаті генерал-губернатор М. Г. Ессен був знятий з посади. 1816 рік — засновується Комітет ризької біржі. 1830 рік — у ризький порт із Любека прибуває перший пароплав «Oscar». 1841 рік — починає діяти порцелянова фабрика Кузнєцова. 1852 рік — у Ризі починає курсувати кінний омнібус. 1861 рік — завершується будівництво залізничної лінії Рига — Дінабург; у Ризі відкривається залізничний вокзал. Засновується Ризький політехнікум. 1862 рік — засноване Ризьке гімнастичне товариство — перша спортивна організація в Латвії. 1857—1863 роки — зносяться оборонні вали, і створюється кільце бульварів. 1868 рік — засноване Ризьке латиське товариство, починається рух національної самосвідомості латишів. 1869 рік — засноване суспільство взаємної допомоги робітників. Починає працювати Російсько-Балтійський вагонний завод.
1882 рік — у Ризі починає рух перший кінний трамвай. Під'єднано перші 54 телефонних абоненти. 1894 рік — починає працювати завод «Фенікс». 1896 рік — у Ризі демонструються перші кінофільми. Побудовано перший шестиповерховий будинок (нині — вулиця Лачплеша, 17). 1897 рік — у Ризі починає діяти перша водонапірна вежа.