Історія Києва — історія міста Києва, яке нині є столицею України.

До офіційної дати заснування міста

25 тисячоліття до н. е. — Кирилівська стоянка 10 тисячоліття до н. е. — кінець останнього льодовикового періоду 4–3 тисячоліття до н. е. — Трипільська культура. У 1893 археолог Вікентій Хвойка відкрив у Києві на вулиці Кирилівській, 55 перше трипільське поселення на території сучасної України II століття до н. е. — II століття Зарубинецька культура, у 1937 році на південній околиці Києва було відкрито Корчуватський могильник I століття — згідно з повістю минулих літ Київські гори відвідав апостол Андрій Первозваний під час своєї місіонерської подорожі до Скіфії і пророкував заснування великого міста на цих горах II століття — створення розвиненого міського поселення на місці сучасного Подолу м. Києва як «Castrum Azagarium» (не пізніше II ст. н. е.)Борис Ерофалов, «Римский Киев, или Castrum Azagarium на Киево-Подоле » — : А+С, 2017.. II–V століття — Київська культура III–IV століття Черняхівська культура Згадка про країну Оюм, розташовану на території сучасної України, як частину Скіфії, куди переселилися готи, спокусившись на її багатства, згідно з візантійсько-готським істориком Йорданом, на основі старовинних готських саг. Столицею готів було місто Данпарстад (Архаймар). Його точне місцерозташування достеменно невідоме, за однією із версій це могла бути територія сучасного Києва, на користь чого вказує переклад назви Данпарстад, як «Місто на Дніпрі», та розташування біля нього темного (хвойного) лісу Мюрквід IV століття Згідно булгарської хроніки це місто було засноване у 330-х роках н. е. кочівниками у Центральну Європу з Надволжя й Азії, і стародавня булгарська назва цього міста була Башту і Куян (звідки арабські джерела аль–Істархі, Ібн Хордадбех, Ібн-Хаукаль вказували — Куяб, Куйаб етимологічно від «Куб» зі значенням «ім'я Отця Небесного і Бога Сонця, Творця Неба і Землі»Ибн–Хордадбех. Книга путей и стран // сайт Восточная литература. , 1986.Ибн–Хаукаль, Книга путей и стран // сайт Восточная литература. звідки походять назви Куябія—Куявія—Київ); це місто стояло на холмах (горах), що мали булгарську назву Куян або Кук–Куянтау (тобто «Гори духа Куяна» чи «Кук–Куяна»); перші кагани булгар поховані в цьому місті були Баламбер (Баламир) і Мундзук, котрий передав престол сину Аттілі (Гатило) Бахши Иман, Джагфар Тарыхи (Летописи Джагфара) Гази–Барадж Тарыхи (Летопись Гази–Бараджа), I — III том .. Згідно з дослідженнями доцента Київського педагогічного інституту Бугая А. С. будівництво оборонних споруд змієвих валів на південних підступах до сучасного Києва , які частково збереглися. Найближчі до Києва Змієві вали проходять між Дніпром та Ірпенем, по лінії Ходосівка — Хотів — Віта-Поштова — Боярка — Бобриця. Дані А. С. Бугая про вік Змієвих валів базуються на проведених радіовуглецевих аналізах. Змієві вали лишаються однією з найбільших загадок в історії України, вчені не мають одностайної думки про час їх заснування, так академік РАН Борис Рибаков вважав початком їх будівництва X–VIII століття до н.е., а член-кореспондент АН УРСР Артеменко Іван Іванович був зовсім іншої думки і вважав, що будівництво Змієвих валів припадало на кінець Х — початок XI століття н. е.Скільки років Змієвим валам? // І. Артеменко, член-кореспондент АН УРСР; М. Кучера, кандидат історичних наук Існує популярна гіпотеза (без переконливих наукових доказів), що князь антів Бож мав резиденцію на Бусовій горі, що зараз знаходиться в межах Києва. Бож згадується істориком Йорданом у контексті війни готів з антами. Згідно з Йорданом військо антів спочатку перемогло готів, але у 375 році було розбите, Бож із синами і 70 старійшинами був розіп'ятим для залякування інших антів

Гіпотези про заснування міста Гіпотези про заснування міста ґрунтуються, як на письмових джерелах так і на археологічних дослідженнях. На території сучасного Києва було знайдено велику кількість знахідок різних історичних епох, зокрема значну кількість давньоримських монет. Це дало підстави вважати Київ великим торговим центром уже в I столітті нашої ери. Серед вчених найрозповсюдженішими були такі гіпотези: Сарматська — Київ заснований в I столітті За повідомленням скандинавських саг Київ має готське походження та заснований у IV столітті, як Данпарстад Заснований гунами в V столітті Заснований аварами в VII столітті 430 рік — дата заснування міста згідно з хронікою Мацея Стрийковського (цю ж версію наводить і Синопсис Київський — за ним Київ був заснований полянами, які прийшли з південних степів) Згідно з теорією академіка Б. О. Рибакова на основі Повісті минулих літ та «Історії Тарона» вірменського історика Іоана Маміконяна, Київ був заснований полянами в V столітті. Ця гіпотеза лягла в основу офіційно прийнятої дати заснування міста.Івакін Г. Ю. Оповіді про стародавній Київ / за ред. С. О. Висоцького. —  : Рад. школа, 1982.Новое в археологии Киева. — С. 45.

Середньовіччя

V—VIII століття

482 — офіційно прийнята дата заснування Києва полянським князем Києм, його братами Щеком і Хоривом та сестрою Либідь, згідно з легендою про заснування Києва V–VIII століття — Пеньківська культура антів. кінець V століття — засновано укріплене поселення (город) на Замковій горіТолочко 2007:201. VI–VII століття — Корчацька культура VII століття — заселено сусідні із Замковою горою підвищення. друга половина VII — перша половина VIII століття — Київ підпадає під зверхність Хозарського каганатуhttp://litopys.org.ua/hrushrus/iur10705.htm Хозарська зверхність, здогади про її вплив на політичну організацію Руси. Роля торговельних центрів. Варязьких дружин й їх значнне, розвій княжої власті // М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. I. — Розділ VII. — С. 5. VIII століття — Київ стає головним містом Руської землі — міжплемінного об'єднання південних східнослов'янських племен VIII–IX століття — Лука-Райковецька культура кінець VIII — початок IX століття — князювання Бравлина

IX століття

854 — дата заснування міста згідно з Новгородським літописом 860–882 — князювання Аскольда і Діра, підступно вбитих регентом малолітнього Ігоря Рюриковича Віщим Олегом 862 — перша датована згадка про Київ у «Повісті минулих літ» 882 — літописна дата об'єднання Новогорода і Києва під владою єдиної династії, Київ стає столицею «об'єднаної» держави 882–912 — князювання Віщого Олега 887 — вік найдавнішої дерев'яної колоди, використаної під час будівництва на київському Подолі 895 — повз Київ проходила міграція угорців на захід, місце, де розташовувався їхній табір носить назву Угорське урочище

X століття 912–945 — князювання Ігоря, першого князя з династії Рюриковичів 945–957 — князювання Ольги, як регента її сина Святослава 957–972 — князювання Святослава Ігоровича 944 — згадка про Київ у договорі з Візантією, текст якого наводить «Повість минулих літ» 948 — найдавніша згадка про Київ в іноземному писемному джерелі (візантійський трактат «Про управління імперією») 968 — невдалий напад печенігів на Київ 972–978 — князювання Ярополка Святославовича 978–1015 — князювання Володимира Святославовича 980 — будівництво капища пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном на Старокиївській горі 988 — масове хрещення киян у Дніпрі, Хрещення Русі, Християнство стає державною релігією, у Києві створюється митрополія 989–996 — будівництво Десятинної церкви на місці поганського капища на Старокиївській горі

XI століття

1015–1019 — князювання Святополка Володимировича 1019–1054 — князювання Ярослава Мудрого 1036 — перемога над печенігами у битві під Києвом 1037 — збудовано Софійський собор, який стає кафедрою київських митрополитів, Золоті ворота, Георгіївський та Ірининський монастирі, була організована перша бібліотека Київської Русі бл. 1037 — засновано Київську Академію. 1051 — заснування Києво-Печерського монастиря 1054–1068 — 1-е князювання Ізяслава Ярославича 1068–1069 — повстання киян проти князя Ізяслава, що призвело до його втечі до Польщі, князювання Всеслава Брячиславича до часу придушення повстання за допомогою польських військ 1069–1073 — 2-е князювання Ізяслава Ярославича 1070–1088 — будівництво Михайлівського собору Видубицького монастиря 1073–1076 — князювання Святослава Ярославича 1073–1078 — будівництво Успенського собору Києво-Печерського монастиря 1076–1077 — 1-е князювання Всеволода Ярославича 1077–1078 — 3-е князювання Ізяслава Ярославича 1078–1093 — 2-е князювання Всеволода Ярославича

XII століття

1093–1113 — князювання Святополка II Ізяславовича 1108 — спорудження Троїцької Надбрамної церкви Києво-Печерської лаври 1108–1113 — будівництво Михайлівського Золотоверхого монастиря 1113 — повстання киян проти утисків князівської адміністрації і лихварства, результатом повстання стало запрошення на Київський стіл переяславського князя Володимира Мономаха і прийняття статуту, що містив нові норми кримінального, цивільного і судового права 1113–1125 — князювання Володимира Мономаха 1125–1132 — князювання Мстислава I Володимировича 1132–1136 — будівництво Церкви Богородиці Пирогощої 1132–1139 — князювання Ярополка Володимировича 1139 — короткочасне князювання В'ячеслава Володимировича 1139–1146 — князювання Всеволода Ольговича, на честь сходження на київський стіл Всеволод заклав будівництво Кирилівської церкви 1146 — короткочасне князювання Ігоря Ольговича, яке викликало повстання киян, що закінчилося усуненням Ігоря від влади і запорошенням на княжий стіл Ізяслава Мстиславича онука Володимира Мономаха 1149–1173 — намагання князів зміцнілого Володимиро-Суздальського князівства встановити свою владу у Києві Дворазове захоплення київського столу і князювання Юрія I Довгорукого 1149–1151, 1155–1157, яке скінчилося його отруєнням під час бенкету у київського боярина Петрила та народним повстанням у результаті якого кияни ліквідували встановлену владу суздальців 1169, 12 березня — захоплення Києва Володимиро-Суздальським князем Андрієм Боголюбським, у перше в своїй історії Київ було розгромлено й пограбовано іншим руським князем. Андрій Боголюбський вирішив не брати собі титул Великого князя київського, а повернувся з награбованим до Володимиро-Суздальського князівства і взяв собі титул Великий князь Володимирський, на київський стіл він посадив свого молодшого брата Гліба Юрійовича, який не носив титул «Великий». Таким чином Київ де-факто втратив статус політичної столиці Всієї Русі. Київ недовго підпорядковувався Володимиро-Суздальському князівству. У 1171 році Гліба Юрійовича було отруєно, а на княжий стіл було посаджено Володимира Мстиславовича сина Великого київського князя Мстислава I Володимировича 1171, 1173 безуспішні намагання молодших братів Володимиро-Суздальського князя Андрія Боголюбського — Михайла Юрійовича та Всеволода Велике Гніздо закріпитися на київському столі 1173–1194 — князювання Святослава Всеволодовича, який згадується у Слові о полку Ігоревім, є гіпотеза, що саме він і є автором цього твору. Святославу вдалося загальмувати розпад Київської держави

XIII століття

Безперервні міжусобні війни із залученням половців за Київський княжий стіл 1202–1205 — князювання Романа Мстиславовича. 1203, 2 січня — Київ захоплено князем Рюриком Ростиславичем та Ольговичами разом із половцями, які пограбували місто. 1210–1214 — князювання Всеволода Чермного. 1214–1223 — князювання Мстислава Романовича. 1215 — побудова Воздвиженської церкви у Києві. 1223 — з'їзд князів Південної Русі у Києві, домовленості про спільну боротьбу з монголо-татарами 1223, 31 травня — битва київського війська на Калці з монголами. Убито 10 тисяч київських вояків і їхнього князя Мстислава Старого. Монголи завдали суттєвого удару по Русі й по військово-економічному потенціалу КиєваІвакін 1996:43..