Jaguar Cars Ltd. — британська автомобільна компанія, що спеціалізується на виробництві лимузинів класу «люкс», спортивних купе та гоночних автомобілів для змагань серій GT-2 та Le Mans.
У 1989—2008 роках була однією з преміум марок, що як самостійний підрозділ належала Ford Motor Company. У березні 2008 продана Фордом разом з Land Rover індійській компанії Tata Motors.
Історія
Початок Усім відомо: стильний і надійний британський автомобіль — це Jaguar. Але всесвітньо відома марка не належить до самих ранніх. Початок їй було покладено у 1922 році, коли англійці Уільям Лайонс (William Lyons) і Уільям Уолмслі (William Walmsley) організували фірму Swallow Sidecars (SS), яка займалася виготовленням мотоциклетних колясок. Незабаром фірма почала ставити оригінальні кузови на машини відомих марок, зокрема Austin, Wolseley і навіть Fiat.
Ці автомобілі користувалися достатньою популярністю, але справжній успіх прийшов після 1931 року, коли у виробництво були запущені моделі спортивного характеру на шасі від фірми Standard і, відповідно, абревіатура «SS» отримала нову розшифровку — Standard Swallow.
Складальне підприємство, де на початку 30-х робітники працювали над виробництвом моделі SS1.
Модель SS1 випускалася у 1931—1936 роках у двох модифікаціях — 16HP (тобто 16 к.с.) і 20HP, за тодішньої системи обчислення податкової потужності. Перша несла під капотом дволітровий шестициліндровий двигун потужністю 46 к.с., другий — мотор об'ємом 2,6 л, що видавав 58 к.с. З 1934 року їх обсяг і потужність збільшилися до 2,1 л і 62 к.с. та 2,7 л і 72 к.с. відповідно. Паралельно (з 1932 року) будувалася більш дешева модель SS2 у модифікаціях 10HP з чотирициліндровим мотором об'ємом 1,35 л (37 к.с.) і 12HP з мотором 1,6 л (45 к.с.).
Модель SS2 поступалася SS1 не тільки у потужності, але і в ціні.
З 1936 року в модельному ряду англійської марки з'явилися престижні седани моделі SS1 і SS2.
Друге покоління машин SS побачило світ у 1935 році з початком випуску моделі SS90, на яку ставили двигун 2,7 л, який розвивав 90 к.с. і розганяв машину до 145 км/год. З 1936 року веде відлік лінія престижних седанів SS. Такими стали моделі SS 11/2-Litre і SS 21/2-Litre, які вперше і були названі Ягуарами. На першому ставили двигун об'ємом 1,6 л і потужністю 42 к.с., а на другий — 104-сильний. Але особливо славилися родстери SS100, що одержали 115-сильний двигун. У 1938 році додався ще один седан — Jaguar SS 31/2-Litre з мотором об'ємом 3485 см³ і потужністю 125 к.с.
Післявоєнний час Без особливих змін виробництво цих моделей продовжили після Другої світової війни. Цього разу машини називалися Mk IV. Вони отримали, крім седанів, кузов кабріолет, а назва марки остаточно змінилося на Jaguar, оскільки абревіатура SS викликала зовсім небажані асоціації. Наступне покоління — Mk V — з'явилося у 1949 році і як і раніше відрізнялося консервативною зовнішністю з вузькими капотами, підніжками, вертикальними радіаторами і виступаючими крилами, але вже мало незалежну передню підвіску.
Після війни марка стала називатися Jaguar, а з назв моделей зникло скорочення «SS», поступившись місцем позначенню Mk IV.
У 1949 році на ринок вийшла нова модель — Mk V.
Продовжилася і лінія спортивних Ягуарів. Її представляла модель XK120, яка на Лондонському авто-шоу 1948 виробила таку сенсацію, що було ухвалено рішення про серійне виробництво машини. «Серцем» автомобіля став новий шестициліндровий двигун об'ємом 3,4 л завдяки двом верхнім розподілвалам і напівсферичним камерам згоряння, що видавав 160 к.с. Цей двигун інженери фірми спроєктували у воєнні роки під час довгих нічних протипожежних чергувань на заводі. Машина, що випускалася у різновидах купе, кабріолет і родстер, відрізнялася витонченим зализаним кузовом, а у деяких варіантах і з повністю закритими задніми колесами.
XK120 — одна з найвдаліших моделей Jaguar. З'явившись у 1948 році в образі концепту, вона вбила наповал весь автомобільний світ.
Спочатку машина мала дерев'яний каркас, на якому кріпилися алюмінієві панелі, і лише у 1950 році отримала кузов з штампованих сталевих панелей. Автомобіль розвивав швидкість до 193 км/год (120 миль/год — звідси і назва моделі), через що був визнаний найшвидкіснішою у світі серійної машиною. На версію XK120SE ставили форсований 180-сильний двигун.
Продовженням цієї серії стала у 1954 році модель XK140 з 180-сильним, а потім з 192-сильним двигуном. Вона розвивала швидкість вже 225 км/год (140 миль/год.). З 1957 по 1961 рік випускався Jaguar XK150 з базовим мотором 3.5 на 253 к.с.
У 1954 році вийшов Jaguar XK140. Машинка була вже значно могутніша і швидша попередниці.
Одночасно фірма пробувала свої сили і у перегонах. У 1951—1953 роках у 54 примірниках був випущений Jaguar C-Type з аеродинамічним кузовом. У ньому використовувалася механіка від Jaguar XK120. Форсований двигун розвивав до 205 к.с. У 1951 році ця машина виграла 24-годинну гонку у Ле-Мані (Le Mans), а потім ще раз у 1953 році, пройшовши усю трасу з середньою швидкістю 170 км/год. Культовим автомобілем, предметом заздрощів колекціонерів, став і Jaguar D-Type (1954—1957), який був побудований у кількості 88 од. Ця машина також показувала відмінні результати у Ле-Мані: наприклад, у 1957 році D-Type зайняли п'ять з шести перших місць, включаючи перших і других.
Jaguar C-Type з 205-сильним мотором зумів двічі перемогти у легендарному добовому марафоні Ле-Ман.
У наш час гордістю колекціонерів вважається Jaguar D-Type, якого у період з 1954 по 1957 рік випустили у кількості всього 88 од.
Повністю новий післявоєнний седан з понтонним кузовом почав випускатися тільки у 1950 році. Він отримав назву Mk VII. За ним пішли седани Mk VIII (1957—1959) і Mk IX (1958—1961), з досить консервативною «пузатою» зовнішністю.
Jaguar Mk VII став першим абсолютно новим седаном англійської марки у післявоєнний час.
Одночасно з'явилася і лінія невеликих седанів, яка почалася з моделі Mk I (1955—1959) — це був перший Jaguar з несучим кузовом. Її розвитком став Mk II (1959—1966). Швидкохідний Mk II 3.8, що досягав швидкості 200 км/год і мав об'ємний багажник, отримав репутацію машини особливо зручною для нальотів на банки. Втім, Jaguar Mk II активно використовувався і в поліції.
1960-ті роки У 1961 році з'явилася й модель Mk X з динамічнішими обрисами, що змінила Mk IX. Вона отримала двигун вже 265 к.с. З 1966 року її змінив Jaguar 420 c 6-циліндровим двигуном об'ємом 4235 см³ і потужністю 245 к.с. Паралельно випускався Jaguar S-Type (з 1964-го по 1968 рік). Він поставлявся з моторами 3,4 л (210 к.с.) або 3,8 л (220 к.с.).
Красень S-Type розвивав потужність 210 або 220 сил і випускався у період з 1964-го по 1968 рік.
У 1961 році з'явився знаменитий Jaguar E-Type (відомий також як XK-E). Його дизайном займався спеціаліст з аеродинаміки Малькольм Сейєр. Цей спортивний автомобіль з «розплющеним кузовом» оснащувався мотором 3.8 на 265 к.с. і розвивав швидкість до 241 км/год. Пізніше машини стали оснащувати двигуном 4.2 л тієї ж потужності. Незвичайний зовнішній вигляд, видатна динаміка і невисока ціна забезпечили ягуаровому спорткару популярність. Особливо добре «і-тайпа» купували американці. Для них, на додаток до двомісним купе і родстер, з 1966-го почали робити чотиримісне купе 2+2, що як опція могло оснащуватися «автоматом». Модель E-Type випускали до 1974 року і усього за 13 років зробили понад 70 тисяч машин.
1970-ті роки З 1971 року на спорткари третього покоління почали встановлювати двигуни V12 об'ємом 5343 см³ і потужністю 272 к.с.
У 1966 році компанія Jaguar увійшла до складу концерну BMC (British Motor Corporation), який був перейменований в BMH (British Motor Holding). Вже у 1968-му було злиття з концерном Leyland, і нове об'єднання отримало назву British Leyland Motor Corporation.
Однак, фірма Jaguar у його складі зберігала істотну самостійність, принаймні стосовно модельного ряду: він ніяк не був уніфікований з іншою продукцією концерну. Крім того, в результаті низки корпоративних злиттів ще у 1960 році у підпорядкуванні у Ягуара опинилася найстарша британська марка Daimler, що має віддалені родинні стосунки з німецьким концерном Daimler-Benz. Після «ягуаризації» моделі англійського Даймлера стали втрачати первісну оригінальність.
Виняток становив тільки ряд лімузинів, включаючи солідний Daimler DS420, який випускався з 1968-го по 1992 рік. Взагалі ж, з початку 1960-х років назву Daimler отримують седани Jaguar у найдорожчій комплектації. Першим з них у 1961 році став Daimler Sovereign, люксова версія моделі Jaguar 420. Так тривало до 2002 року, після чого три роки назва Daimler не використовувалась, і лише у 2005 році з'явився новий Daimler Super Eight.
Плодом союзу марок Jaguar і Daimler стала модель DS420. Розкішний і дорогий автомобіль випускався аж до 1992 року.
З 1968 року одразу замість трьох седанів — Mk II, S і 420 — випускається модель Jaguar XJ. Спочатку вона отримала 245-сильний двигун об'ємом 4235 см³. З 1972 року виготовляється модель XJ12 з 12-циліндровим 253-сильним двигуном, а з 1974 року на неї ставиться вже 285-сильний двигун. У 1975-1978 роках будувалися і купе серії XJ.
У 1968 році моделі серій Mk II, S і 420 замінили однієї єдиної — XJ.
У 1972 році на ринку з'являється 253-сильний Jaguar XJ12, оснащений 12-циліндровим двигуном.
Спортивну лінію після моделі XKE продовжив Jaguar XJS також з 12-циліндровим мотором. Випускалася і менш дорога версія з «шісткою» у 3590 см³ і 228 к.с. Ця модель виявилася довгожителем: її виробництво тривало з 1975 по 1996 роки.
Спорткар Jaguar XJS затримався у виробництві надовго, його штампували у період з 1975-го по 1996 рік.
1980-ті роки Однак, для справжніх шанувальників швидкості подарунком став суперкар Jaguar XJ220, що з'явився у вигляді концепту у 1988 році. Число 220 в назві моделі означало проєктну швидкість у милях на годину. Цю машину з дуже низьким клиноподібним кузовом оснастили 500-сильним двигуном об'ємом 6,2 л. Крім того, машина отримала усі провідні колеса. Але у серію пішла версія з мотором 3.5 V6, оснащеним двома турбінами. Він видавав 549 к.с. Jaguar XJ220 випускався з 1992 по 1994 рік і аж до появи машини McLaren F1 вважався найшвидшим серійним автомобілем у світі.
Jaguar XJ220, незважаючи на вік (машина з'явилася у 1988 році), досі може зніматися у фантастичних фільмах. Та й його динамічні характеристики донині викликають повагу.
1990-ті роки У 1993 році гоночний Jaguar XJ220C приніс фірмі перемогу на перегонах у Ле-Мані у класі GT.
У 1989 році разом з маркою Jaguar Daimler опинився у володінні компанії Ford, яка прагнула отримати контроль над престижним європейським брендом, здавна (ще з часів моделі XK120) користувався великою популярністю у США. У 1996-му морально застарілу модель XJS змінив спорткар XK8 з дизайном у стилі легендарної моделі E-Type, оснащений 284-сильним мотором 4.2 л. Існував і компресорний варіант XKR, який видає 363 к.с. Після рестайлінгу у 2006 році ця модель стала називатися просто XK. У 2009 році автомобіль отримав сучасний восьмициліндровий двигун 5.0 (385 к.с.) з безпосереднім впорскуванням.
Застарілий XJS після переходу марки під контроль Ford змінило купе XK8.
«Заряджена» модифікація XKR може похвалитися 510 к.с. п'ятилітрового двигуна з приводним нагнітачем і розганяється до сотні за 4,8 с.
2000-ні роки У 2000 році модельний ряд седанів поповнила модель S-Type, яку оснащували або 238-сильним, або 276-сильним двигуном. З 2003 року почалося виробництво моделі S-Type R з турбонадувом, що має потужність 390 к.с.
Седан S-Type — автомобіль нової ери, але через його специфічну зовнішність продажі не стали дуже високими.
У 2001 році дебютував седан Jaguar X-Type, побудований на одній платформі з Фордом Mondeo, — найкомпактніший з сучасних Ягуарів. Однак X-Type успіхом не користувався. Планувалося продавати 100 машин на рік. Але за вісім років зробили тільки 350 автомобілів. В результаті керівництво компанії вирішило, що 2009 рік стане для моделі X-Type останнім.