Книга перикоп святої Ерентруди () — середньовічний ілюмінований рукопис, що походить зі скрипторію бенедиктинського монастиря Санкт-Петер. Створений у середині XII століття, він є найбільшим серед західних євангелістаріїв Високого середньовіччя за кількістю мальованих сцен та за думкою деяких дослідників — найзначнішою рукописною ілюмінованою пам'яткою романського стилю, створеною у Зальцбурзі. Зберігається у Баварській державній бібліотеці (Мюнхен) під шифром «Clm 15903».

Історія та походження

Євангелістарій святої Ерентруди скоріш за все походить зі скрипторію зальцбурзького монастиря Санкт-Петер, найстарішого з бенедиктинських абатств на північ від Альп. Про це свідчить, як знаходження перикоп для обидвох свят присвячених святому Рупертові, так і присутність перикопи на свято святого БенедиктаПри цьому відсутність згадок святого Августина або блаженого Гартвіґа засвідчує сумнівність створення рукопису при Зальцбурзькому соборі, а відсутність згадок про святу Ерентруду — при абатстві Нонберг.. Абсолютна більшість дослідників згодна з тим, що рукопис був створений у середині XII століття — найбільш ранню дату, 1130-ті роки, подає Альберт БьоклерAlbert Boeckler. Deutsche Buchmalerei in vorgotischer Zeit, Königstein a.T., 1952. Пізніше манускрипт опинився у бібліотеці монастиря Нонберг, про що свідчить володільницький напис межі XIII–XIV століть на fol. 104v та монастирський суперекслібрис на його палітурці. До свого теперішнього місцезнаходження — Баварської державної бібліотекиТоді Мюнхенської королівської потрапив у 1815 році внаслідок секуляризаціїУ той час Зальцбург належав Баварії..

Перше значне дослідження місця Книги перикоп святої Ерентруди серед зальцбурзьких ілюмінованих рукописів належить Ґеорґу Сварценськи, який вказав на те, що вона за своїм стилем належить до того ж самого кола творів, що й Біблія Вальтера та Адмонтська велика біблія. Та до кінця 1980 -х дослідження просувались повільно і манускрипт навіть не включався до найзначніших каталогів творів зальцбурзького походження. Історії рукопису була присвячена монографія Мартіни Піппал, що вийшла у 1997 році та є найповнішим його дослідженням.

Зміст та оздоблення Писана на 104 аркушах пергаменту розміром 31 x 22 см кожен. Аркуші мають дзеркало тексту 21 x 11 см (17 рядків). Текст писаний схоже однією рукою великими жирними мінускульними літерами. Текст лекціонарних таблиць також писаний мінускулом, більш витонченим і, можливо, тією ж рукою. За змістом тексту це євангелістарій — тобто збірка 77 євангельських перикоп. Структура книги наслідує структуру Книги перикоп кустода Перхтольда, створеної майже на століття ранішебл. 1080 року. Вони перегукуються і в виборі самих перикоп, і, навіть, в іконографічній програміНаприклад, ініціал «Cum esset deposanta» майже ідентичний в обох рукописах. Так само, як і підкреслення сторони аркуша різдвяною вігілійною перикопою пурпуровою фарбою.. Вважається що саме цей більш ранній євангелістарій був прикладом при написанні Книги перикоп святої ЕрентрудиPippal, 1977, S.89ff, 111ff., Pippal in: Fillitz, 1998, S. 503.. Одночасно, саме відмінності у виборі деяких мініатюр дозволяють точніше встановити, як час, так і місце створення манускрипту: це мініатюра із зображенням імператора Іраклія, який повертає Хрест до Єрусалиму, яка відсилає до Другого хрестового походу; або ж акцент на апостолі Івані в мініатюрі присвяченій Таємній вечері, що відсилає до тодішніх суперечок між монахами абатства та каноніками соборного капітулу.

+ Структура Книги перикоп святої Ерентрудиfol.1rfol.1vfol.4vfol.5vfol.6rfol.6vfol.103rfol.1rfol.4rfol.5rfol.5vfol.6rfol.102vfol.104v

Всього 104 аркуші

День до якого відноситься та чи інша перикопа ніяк не вказаний на аркушах із самими читаннями. Такі вказівки замініють лекціонарні таблиці, які поміщені перед євангельським текстом. Вони прикрашені традиційним візерунком у вигляді подвійної аркади, між арками якої у два стовпчики і поміщений текст із вказанням читань. Сама аркада золота, бази і капітелі срібні. Також аркуші з таблицями прикрашені зображеннями срібних і золотих пташок та рослин.

Зверху кожного аркуша з текстом заголовки виділені червоною фарбою до fol.50r. Інципіти написані маюскулом і також виділені чорнилами інших, аніж чорний тексту, кольорів. Найбільше — червоного та синього. Початки речень виділені трохи збільшеними червоними літерами. Початки перикоп також підкреслені ініціалами або лігатурами з ініціалів інципітів перикоп та їх заголовків заввишки 6-8 смЗустрічаються також великі ініціали висотою між 9,8 та 16 см.. Хоча орнаменти, якими прикрашені ініціали і мають окремі відмінності між собою, загалом же їх стиль достатньо уніфікований. У більшості з них основою є золоті рослинні пагони і відростки зі срібними бруньками та синьо-червоними квітками, кінчики пелюсток яких підмальовані білилами. В ініціалах з аркушів 14v, 68v, 100v зустрічаються левові маски та зооморфні мотиви. Крім того, зооморфними є ініціали, що передають літеру «І». Серед них виділяється ініціал з аркуша 10v з різдвяної перикопи Євангелія від Івана заввишки 15,1 см: він являє собою антропоморфну фігуру апостола Івана з головою орла — символу цього євангеліста, контури якої, прикраси на одязі та німб над головою писані золотом, а одяг суцільно замальований червоною, синьою та коричневою фарбами. За своїм стилем фігура відповідає іншим мініатюрам у рукописі, а за типом є єдиним фігурним ініціалом, що прямо перегукується з ініціалами Адмонтської великої біблії, з оздобленням якої найбільш споріднений стиль мініатюр Книги перикоп. Також стиль зовнішніх рамок, бордюрів, архітектурних об'єктів, орнаментів ініціалів вказує на схожість обох рукописів.

Загалом євангелістарій прикрашений 55 мініатюрами, з яких 33 розміром на всю сторінку. Мініатюри стоять перед читаннями, до яких відносяться. Повносторінкові з них ілюструють найважливіші урочистості, чотири неділі після Богоявлення, 2 після Пасхи, п'ятницю і суботу після Трійці. Мініатюрами таких самих розмірів відзначені також деякі дні пам'яті святих, а саме: Богородиці, Стефана, Івана Богослова, Георгія, апостолів Пилипа та Якова, Івана Хрестителя, апостолів Петра й Павла, святих Лаврентія, Мартина та Андрія.

+ Список мініатюрАркушСценаСвято5vСон Йосипа ОбручникаВігілія Різдва6rІніціал «Cum esset deposanta»Вігілія Різдва7rІмператорський едикт про переписПерша перикопа Різдва9rНародження ХристаДруга перикопа Різдва10rОсоба, яка пише між двома жінкамиТретя перикопа Різдва11vПобивання камінням святого СтефанаСвятого Стефана13rТаємна вечеря з фігурою апостола Івана, який прихилився на груди Ісуса ХристаІвана Богослова14rВтеча до ЄгиптуНевинноубієних немовлят15vОбрізання ХристаОктава після Різдва17rПоклоніння королівЕпіфанія19rДванадцятирічний Ісус у ХраміПерша після Епіфанії21rХрещення ХристаОктава після Епіфанії22vВесілля у КаніДруга після Епіфанії24rСцілення прокаженогоТретя після Епіфанії26rШторм на моріМт. 8: 23-26Четверта після Епіфанії27rПринесення немовляти Христа до ХрамуСтрітення28vХристос розмовляє з ПетромКафедра Петрова30rБенедикт між двома монахамиБенедикт31rЯвлення архангела Гавриїла БогородиціБлаговіщення Богородиці32vСвятий Руперт між двома монахамиКончина святого Руперта34rВ'їзд до ЄрусалимуВербна неділя35vОбмиття нігВеликий четвер37vПоховання ХристаСтрасна субота39rТри жінки біля гробниціПасха42vЯвлення Воскреслого апостоламВівторок після Пасхи44rЯвлення Воскреслого на Тиверіадському озеріСереда після Пасхи46rНе торкайся МенеЧетвер після Пасхи47vЯвлення Воскреслого на горіП'ятниця після Пасхи48vЯвлення Христа у кімнаті з зачиненими дверимаСубота після Пасхи49vФома НевіруючийОктава Пасхи51rДобрий ПастирДруга неділя після Пасхи55rОбезголовлення святого ГеоргіяСвятого Георгія56rХристос між Пилипом та ЯковомПилипа та Якова58rКостянтин та Олена з ХрестомВіднайдення Хреста Господнього60rВознесінняВознесіння Христове63rСходження Святого Духа на апостолівТрійця68rЗцілення розслабленого в КапернауміП'ятниця після Трійці70rЗцілення хворогоСубота після Трійці71vНародження Івана ХрестителяРіздво Івана Хрестителя74vРозп'яття ПетраПетра й Павла76rОбезголовлення ПавлаПетра й Павла76vВоскресіння дочки Яїра78vХристос між Яковом та ІваномЯкова Старшого80rМучеництво ЛаврентіяСвятого Лаврентія81vУспіння МаріїВознесіння Діви Марії82vВарфоломій із книгоюАпостола Варфоломія84rНародження МаріїРіздво Богородиці86vІмператор Іраклій повертає Хрест до ЄрусалимуВоздвиження Хреста87vПризвання МатвіяЄвангеліста Матвія88vАрхангел Михаїл перемагає драконаАрхангела Михаїла29 вересня90rПроповідуючий ХристосВігілія свята Всіх Святих91vНагірна проповідьВсіх Святих93rМартин ділиться своїм плащем із жебракомПеренесення мощів святого Руперта. Спочатку поряд мала бути перикопа на день пам'яті святого Мартина Турського94vРозп'яття апостола АндріяАндрія96vЗакхей на деревіПосвячення церкви102vХристос з Дівою МарієюПісля неділі десятьох дів. Це остання неділя літургійного року, теперішнє свято Христа-Царя, коли читалася притча про розумних та нерозумних дів.

Мініатюри виконані на золотому фоні за винятком ініціалу-заставки перикопи вігілії Різдва, який разом із текстом виписаний на пурпуровому фоніДзеркало тексту цієї сторони також більше за стандартне: на 0,7 см у висоту та на 2,7 см у ширину.. Роль бордюрів у повносторінкових зображеннях часто виконують різноманітні архітектурні деталі: башти, стіни, колони, обвиті, на кшталт мініатюр Адмонтерської біблії, завісами. Та подібні елементи не зустрічаються у тих мініатюр, що обіймають лише половину аркуша — їх обрамляють бордюри, прикрашені геометричними орнаментами, орнаментами з акантового листя або подібними до куфічного письма, а також прості чотиристоронні рамки. Композиція зосереджена навколо основних фігур, що мають більший розмір, причому вони розташовуються або згори донизу, або послідовно одна за одною, в залежності від кількості. Водночас стиль зображення людських фігур, крім того, що наслідує стиль Адмонтської біблії, також відсилає до комнінівського стилю. Він відображений у сухому, жорсткому малюнку, нервовості рухів та жестів, напруженості, що мала акцентувати увагу на внутрішньому світі персонажів. Візантійське мистецтво книги, Адмонтську біблію та Книгу перикоп поєднують пропорції фігур, манера їх зображення з глибоко посадженими очима, восокозагнутими бровами, дещо гачкоподібними носами, ламаними лініями тіла та одягу. Особливо візантійські впливи помітні в мініатюрах, які зображають втечу до Єгипту, хрещення, принесення до Єрусалимського храму Ісуса, успіння БогородиціKlemm, 1980, S. 160.. Тілесна частина людських фігур мальована світлокоричневим пігментом. Загалом же палітра холодна і складається зі змішаних відтінків — чисті кольори практично ніде не використовуються, за винятком невеликих вкраплень червоного. Найпопулярнішими є фіолетовий, молочно-блакитний, вохряні та оливкові тони. Форма й рухи фігур підкреслені білилами, з якими також змішані всі інші фарби.

Примітки

Бібліографія Martina Pippal. Das Perikopenbuch von St. Erentrud, Theologie und Tagespolitik. Kunsthistorisches Institut der Universität Wien (Hg.): Wien, 1997 Martina Pippal. Vom 10. Jahrhundert bis zum Ende des Hochmittelalters: die Skriptorien der kirchlichen Institutionen in der Stadt Salzburg (Domstift, Benediktinerstift St. Peter, Petersfrauen). In: Geschichte der Bildenden Kunst in Österreich, Österreichische Akademie der Wissenschaften (Hg.), Band 1: Früh- und Hochmittelalter, Hermann Fillitz (Hg.): München, 1998, S. 461—522. Georg Swarzenski. Die Salzburger Buchmalerei von den ersten Anfängen bis zur Blütezeit des romanischen Stils (Studien zur Geschichte der deutschen Malerei und Handschriftenkunde des Mittelalters. Textbd., 1913, 2. Aufl. Stuttgart, 1969. Elisabeth Klemm. Die romanischen Handschriften der Bayerischen Staatsbibliothek, (Katalog der illuminierten Handschriften der Bayerischen Staatsbibliothek in München; 3, Bd. 1, Die Bistümer Regensburg, Passau und Salzburg . Textbd., Wiesbaden, 1980.