Луїджі Сальвіні (, 1911 — 1959) — італійський мовознавець.
Біографія
Луїджі Сальвіні почав роботу в університетах Гельсінкі і Турку у 22 роки. Був поліглотом, знав не тільки індо-європейські мови, але й фінську, естонську, угорську мови. У віці 30 років володів 16 мовами. Він перекладав з 15 мов на італійську для збірки «Orfeo — lirici di tutto il mondo».
Славіст, дослідник української літератури і культури, дійсний член НТШ (з 1956), викладач Вищого Інституту Східних Студій () у Неаполі, з 1949 — Папського Східного Інституту в Римі і Барського Університету.
Перекладач творів українських письменників (Г. Косинки, І. Липи, В. Стефаника, М. Хвильового, У. Самчука, М. Черемшини та ін.), які друкувалися в італійських літературних журналах, автор двох антологій українського письменництва «Чотири шаблі» («Le quattro sciable», 1941, і «L'Altopiano dei Pastori», 1949); критичної студії «Портрет Миколи Гоголя» (1950) та ін.
Примітки
Джерела Онацький, Євген. Українська мала енциклопедія : [у 8 т., 16 кн.] / Є. Онацький.— Буенос-Айрес: Накладом Адміністратури УАПЦ в Арґентині, 1957 - 1967.— Кн. 13 : Літери Риз-Се.— 1964.— С. 1663—1664. Лилия Сиберг. Генезис финского мира в Болгарии. Роль русского феннофильства. Финско-болгарские посредники Сальвіні (Salvini) Люїджі.— Посилання
Inno della Repubblica di Bosgattia