Методика Войти, або Войтатерапія (рефлексна локомоція) — методика фізичної реабілітації пацієнтів з органічними ураженнями мозку (дитячим церебральним паралічем).
Історія У 1954 році чеський лікар Вацлав Войта, який багато років пропрацював в Мюнхенському центрі ДЦП, запропонував основні моделі рефлекторного руху, які пізніше були класифіковані та запропоновано як метод терапії — рефлексна локомоція або, за прізвищем автора, Войтатерапія.
Принцип Принципом Войтатерапії є вплив не тільки на рухову сферу, а й на все тіло — на сенсорну, вегетативну і психічну системи. При проведенні терапії спостерігаються зміни частоти пульсу, дихання і кров'яного тиску. Основне завдання методики — стимулювати формування рухових навичок, які відповідно до віку дитини мали б виникнути самостійно, але через ДЦП не виникають. Стимулюючи ключові точки тіла натисканням, терапевт намагається викликати рефлекси повзання, повертання, утримування голови та інші. Їх основні феномени впливають на управління тілом в цілому, його вертикалізацію і можливість рухового розвитку немовлят. Практичним результатом Войтатерапії є формування правильних рухових навичок. Ефективність терапії визначається за допомогою Войта-діагностики та клінічних даних.
Методика Войтатерапія як метод реабілітації дітей з руховими порушеннями може бути реалізований при частому повторенні вправ протягом тривалого часу (3-4 рази на день за 20-30 хвилин протягом не менше одного року), і тому розрахований на інтеграцію батьків у процес реабілітації. Батьки проходять період навчання в Центрі реабілітації під керівництвом фахівця-Войтатерапевта з подальшим проведенням вправ вдома. Войтатерапевт періодично проводить корекцію комплексу вправ під час консультацій або повторних курсів реабілітації в Центрі.
Виконання вправи полягає у фіксації дитини у вихідній позі рефлексу і ручному впливі на ключові зони. Вибір таких зон проводиться індивідуально і залежить від виду рухових порушень і реакцій-відгуків. Вплив на зони стимуляції не повинен викликати надмірного болю. Негативна реакція дитини на вимушене положення, під час проведення терапії, може бути проявом страху або природного протесту, особливо у наймолодших дітей. Негативна реакція дитини не повинна переходити в агресію чи істерику і має бути пересилена методами психологічної корекції — інтенсивним схваленням бажаного руху, відволіканням тощо. Крім того, необхідна попередня психологічна підготовка батьків до проведення терапії та очікуваних результатів.
Перед початком проведення Войтатерапії наймолодшим дітям проводиться Войта-діагностика, їх оглядають невролог і педіатр, а крім того, застосовуються додаткові обстеження за показаннями.
При введенні Войтатерапії як реабілітаційної методики доцільно використовувати її самостійно. Перш за все, це пов'язано з розрахунком адекватної навантаження. Войтатерапія несумісна з електропроцедурами і електростимуляцією м'язів.
Ефективність Ефективність Войтатерапії залежить від терміну розпочатого лікування, «зрілості» функціональних систем нервової системи і ступеня та стадії розладів рухової сфери. Лікування за методом Войти дає можливість почати лікування рухових порушень з періоду новонародженості. Найбільша ефективність лікування досягається після попереднього ознайомлення батьків з методикою та їх достатньої психологічної підготовкою при власноручному тривалому безперервному виконанні методики лікування.
Критика Метод Войти відносять до альтернативної медицини. Станом на 1981—1986 роки клінічні випробування не змогли продемонструвати клінічний ефект Войтатерапії.
Див. також Петьо методика Тест Ловетта Бобат методика Дитячий церебральний параліч Фізична реабілітація
Примітки
Посилання Міжнародне товариство Войта