Фізи́чна о́птика (відома також як хвильова оптика) — розділ оптики, у якому вивчаються явища інтерференції, дисперсії, дифракції, поляризації світла та інші процеси, в яких наближення геометричної оптики не справджується. Базується на принципі Гюйгенса, згідно з яким кожна точна хвильового фронту є джерелом хвиль, що розповсюджуються у всіх напрямках. Іншим важливим принципом є принцип суперпозиції, який визначає що в лінійних системах значення амплітуди хвилі в певній точці простору визначається амплітудами хвиль, які проходять через цю точку, з врахуванням фаз.
1. Хвильова оптика. Інтерференція світла (закінчення).
Багатопроменева інтерференція. Багатопроменева інтерференція в тонких плівках.
2. Хвильова оптика. Дифракція світла (початок).
Дифракція світла — сукупність явищ, що обумовлені хвильовою природою світла та спостерігаються при його поширенні в середовищі з різко вираженою оптичною неоднорідністю (отвори в екранах, границі непрозорих тіл тощо).
У вужчому сенсі під дифракцією світла розуміють огинання світлом зустрічних перешкод, тобто відхилення від закону прямолінійного поширення.
Для опису поширення світла за наявності таких різко виражених неоднорідностей застосовують принцип Гюйгенса — Френеля.
Принцип Гюйгенса — Френеля 1. В кожний момент часу кожну точку електромагнітної хвилі можна представити як точкове джерело вторинних хвиль, які поширюються в усіх напрямках та є когерентними між собою.
2. Результат дії електромагнітної хвилі у будь-якій досліджуваній точці можна представити як результат інтерференції (взагалі, багатопроменевої) зазначених вторинних хвиль.
Інше формулювання п. 2: світлове поле, що виникає в результаті інтерференції зазначених вторинних хвиль, збігається з реальним полем електромагнітної хвилі в досліджуваній точці.
Дифракція Френеля та Фраунгофера, різниця між ними.
Дифракція Френеля. Метод зон Френеля. Зонна діаграма. Пляма Араго — Пуассона.
Джерела Akhmanov, A ; Nikitin, S. Yu (1997). Physical Optics. Oxford University Press. ISBN 0-19-851795-5. Max Born, Emil Wolf Principles of Optics: Electromagnetic Theory of Propagation, Interference and Diffraction of Light, Cambridge University Press.
Література Коливання та хвилі. Хвильова оптика: навч. посіб. / М. В. Ушкац, С. С. Коваль, Ж. Ю. Буруніна ; під ред. О. О. Мочалова ; Нац. ун-т кораблебудування ім. адмірала Макарова. — Миколаїв: НУК, 2011. — 137 с. : рис. — Бібліогр.: с. 134. — 100 прим. — ISBN 978-966-321-202-9 Фізичні основи моделювання хвильових електромагнітних процесів в оптиці / П. С. Кособуцький, М. С. Каркульовська, М. С. Сегеда; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2003. — 209 c. — (Прикладна і комп'ют. фізика"; № 3). — Бібліогр.: с. 205—207. Фізична оптика. Фізика атома. Фізика напівпровідників: навч. посіб. до лаб. робіт з дисципліни «Фізика»: (для студ. всіх спец. ВНЗів) / Анатолій Володимирович Тишкевич, Володимир Михайлович Костенко; В.о. Донбас. держ. машинобуд. акад. — Краматорськ: ДДМА, 2011. — 123 с. — 60 пр. — Бібліогр.: с. 123. — ISBN 978-966-379-480-8 Хвильова оптика та квантова фізика: навч. посібник до лаб. практикуму / Л. С. Завертанна [та ін.] ; Харківський авіаційний ін-т ім. М. Є. Жуковського. — Х. : [б.в.], 1997. — 149 с. 1. Кучерук І. М., Горбачук І. Т., Луцик П. П. Загальний курс фізики. (у 3-х т.). Т.3. Оптика. Квантова фізика. Електрика і магнетизм. — К.: Техніка, 1999. Параграфи 3.5, 4.1, 4.2.