Скри́ня — меблевий виріб з відкидним або знімним віком для зберігання одежі та різних інших предметів.
Специфічні типи часто позначають за назвою місцевості — оманський, кувейтський, бахрейнський, занзібарський, малабарький, ширазький тощо — причому зазвичай йдеться про місце виявлення, а не виготовлення.
Етимологія Слово скриня походить від (сучасна форма skrzynia), яке, очевидно, має германську і далі латинську етимологію — від сер.-в.-нім. scrini < («кругла коробка для паперів»). Припускається і питомо українське походження (від , пор. «криниця»). Розмовне «сундук» запозичене з тюркських мов (пор. кипч. sunduq, synduq, ).
В Україні
Дерев'яна розмальована та окута залізом скриня — неодмінний атрибут української хати. Тут зберігалося святкове вбрання, повсякденний одяг, рушники, а в прискринку (маленькій шухлядці вгорі, уздовж бічної стінки) — гроші, прикраси та інші цінні предмети. У XVII—XVIII століттях скриню використовували як стіл і навіть як ліжкоЧугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.. Заглядати в чужу скриню вважалося неетичним.
Майстрів, що виготовляли скрині, називали скри́нниками. Скрині виготовлялися з явора, дуба, ялини, сосни, груші, в Карпатах нерідко використовували для цього бук. За орнаментацією скрині можна дізнатися, де вона була виготовлена. На Галичині та Гуцульщині використовували зазвичай геометричні орнаменти, в центральних і лівобережних областях України, а також на Волині та Поділлі — рослиннийБогомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013. Роги скрині (на віку й унизу) зміцнювали металевими оковками — наріжниками. Великі скрині могли встановлювати на станки — платформи з коліщатами.
Колекція українських скринь XVIII—XIX ст. зберігається в зібраннях історико-культурного комплексу «Замок Радомисль».
Весільна скриня
Дослідження весільних скринь виконане в дисертації Марини Юр «Розписи українських весільних скринь середини XIX — початку XX століття (типологія, іконографія, художні особливості)» (1998), видано монографію «Українські мальовані весільні скрині: Типологія, іконографія, художні особливості» (К., 2010).
Скриня служила показником заможності дівчини, а також роду, звідки вона походила. Урочисте внесення скрині до господи нареченого було окремим ритуалом весільного обряду. Існував вираз «скриню дбати», тобто готуватися заміж.
Рундук
Рунду́к — великий ящик з кришкою для зберігання чого-небудь, довгастий ящик для сидіння або лежання.
Різноманітні ящики на морських і річкових суднах теж називаються рундуками та призначаються для зберігання прапорів, лотів, лагів, особистих речей тощо. Переносна матроська скринька для особистих речей називається рундучок.
Інше На Поліссі для зберігання одягу, тканин, цінних речей, грошей тощо використовувалася бодня — дерев'яна низька діжка з клепок, яку накривали віком з висячим замкомУКРЛІТ.ORG. .
Галерея
Див. також Кассоне Кофр Скринька Бамбетель Комод Секретер Ящик Шухляда Коробка Рундук Деві Джонса П'ятнадцять осіб на скриню мерця Моряцька скриня
Примітки
Посилання
ДСТУ 2080-92. Продукція меблевого виробництва: Терміни та визначення
Бєзух Ю. В. Затишок для тіла і душі // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 11, с. 43-53 Сундуки для приданого: забытая традиция Источник: islam.plus.