Костянтин Матвійович Ломи́кін (19 серпня 1924, Глухів — 9 липня 1993, Одеса) — український живописець; член Одеської організації Спілки художників України з 1953 року та її голова впродовж 1972—1976 років. Чоловік скульпторок Зої Ломикіної і Фелії Фальчук.

Біографія Народився 19 серпня 1924 року у місті Глухові (тепер Сумська область, Україна). Впродовж 1946—1951 років навчався в Одеському художньому училищі (викладачі — Леонід Мучник, Микола Шелюто, Микола Павлюк).

Мешкав в Одесі, в будинку на вулиці Чкалова, 1, квартира 13. Помер в Одесі 9 липня 1993 року. Похований в Одесі на Другому християнському цвинтарі (ділянка № 80).

Творчість Працював у галузі станкового живопису у жанрі тематичної картини, портрету, пейзажу, натюрморту. Серед робіт:

«Діти у весняному парку» (1950); «Юні шефи» (1952); «Останній сніг» (1953, Одеський художній музей); «Клятва Богдана Хмельницького біля тіла вбитого козака» (1954, Сімферопольський художній музей); «Прийшла весна» (1957, Одеський художній музей); «Двір Одеського музею» (1958); «Це не повинно повторитись» (1960, Дніпровський художній музей); «Рідна мати моя» (1962); «В дні окупації» (1964); «Шаланда» (1966); «Живе слово Ілліча» (1967, Одеський художній музей); «Родина», «Східці епох» (1968); «У президії», «Зимові присмерки» (1969); «Розминка», «Після вистави» (1972); «Батько» (1975); «Доручення особливої важливості» (1977); «Балерини у блакитному», «Букет жовтих троянд» (1978); «Узимку. Снігурі», «Репетиція» (1979); «Балерина у жовтому», «Білі піво­нії» (1980); «Фіолетові квіти» (1981); «Перед виступом», «Балерини», «Піво­нії», «Бузок» (1982); «Ветерани ідуть» (1985); серія «Жіночі портрети» (1980–1990-ті). </div> Брав участь у всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1951 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1953, 1974, 1985 роках, Харкові у 1954 році, Києві у 1956–1957 роках, Токіо у 1981 році, Амстердамі у 2001 році.

Твори художника знаходяться в художніх музеях України (Одеський художній музей, Музей сучасного мистецтва України, Національний художній музей України та інших), в Третьяковській галереї, а також у приватних колекціях в Росії, Японії, Франції, Греції, Німеччини, Італії, Португалії.

Відзнаки Два ордена «Знак Пошани»; Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1971 року; Народний художник УРСР з 1984 року.

Примітки

Література Ломикін Костянтин Матвійович // Ломикін Костянтин Матвійович // Ломикін Костянтин Матвійович // Ломикін Костянтин Матвійович //

Ломикін Костянтин Матвійович / Ігор Шаров, Анатолій Толстоухов // Шаров І., Толстоухов А. Художники України: 100 видатних імен. — Київ: АртЕк, 2007. — С. 221—225. — ISBN 966-505-134-2. Янко Д. У поєднанні краси і правди / Дмитро Янко // Українська музична газета. — 2008. — № 2. — С. 11.