Пригожин Ілля Романович (25 січня 1917, Москва — 28 травня 2003, Брюссель) — бельгійський хімік єврейського походження. Відомий своїми роботами з дослідження складних, дисипативних систем, самоорганізації та необоротності, що мали вплив на різні галузі науки поза хімією. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1977 року. Був іноземним членом академії наук України.
Біографія Пригожин народився в Москві за кілька місяців до російської революції 1917 року у єврейській родині. Його батько, Роман (Рувим Абрамович) Пригожин, був інженером-хіміком в Імператорській Московській технічній школі; його мати — Юлія Віхман була піаністкою. Його батьки емігрували спочатку до Німеччини у 1921 році, а потім — до Бельгії в 1929 році, де Пригожин отримав громадянство у 1949 році.
Пригожин вивчав хімію у Вільному університеті Брюсселя, 1941 року закінчив докторантуру, а після війни, в 1950 році став професором.
Оскільки і він, і його перша дружина (нар. Йофе) були записані як православні, їм вдалося уникнути антисемітських репресій під час німецької окупації. Проте в 1943 році його з дружиною заарештували за звинуваченням у зв'язку з Рухом опору, але їх було звільнено завдяки хабару та втручанню королеви-матері.
У 1959 році він також був призначений професором Техаського університету в місті Остіні (США).
У 1961 році одружився вдруге — з польським хіміком Мариною Прокопович. Від 1961 до 1966 року був професором у Чиказькому університеті.
У 1989 році отримав аристократичний титул віконта від короля Бельгії. Також мав ступінь доктора археології.
Сім'я Перша дружина (шлюб 1943 — розлучилися у 1950-ті рр.) — поетеса Олена Йофе (Елен Жофе, Hélène Jofé, 1921—1988), син Ів Пригожин (1945), залишилася у Бельгії після розлучення; Друга дружина (шлюб 1961 у США) — хімік Марія Прокопович (Maria Prokopowicz), син Паскаль Пригожин (1970).
Праці
Див. також 11964 Пригожин — астероїд, названий на честь науковця.
Література Пригожин Ілля Романович //
Примітки
Посилання Автобіографія Пригожина