Bad () — сьомий студійний сольний альбом американського співака і композитора Майкла Джексона. Вийшов на лейблі Epic Records 31 серпня 1987 року, продюсерами платівки стали сам Джексон і Джон Квінсі — Bad став їх третьою та останньою спільною роботою. Пісні альбому витримані в жанрах фанк, ритм-енд-блюз, госпел, поп-рок, хард рок, свінг та блюз.

Світові продажі платівки за різними джерелами складають від 30 до 45 мільйонів примірників. У 1988 і 1990 році Bad отримав дві статуетки «Греммі».

Bad — єдиний альбом, п'ять синглів з якого один за одним, послідовно, займали перше місце у Billboard Hot 100. Майкл самостійно написав дев'ять з одинадцяти пісень альбому. Це остання спільна робота Джексона і Джона Квінсі. Не зважаючи на шалений успіх, Bad не зміг обійти попередній альбом співака.

Історія Шостий сольний альбом Джексона, Thriller, вийшов у 1982 році, а до 1984 року був 20 разів сертифікований як платиновий за продажі в 20 мільйонів копій тільки в Сполучених Штатах. Джексона вважали найвпливовішим афроамериканцем в історії індустрії розваг, чию популярність можна було порівняти лише з Елвісом Преслі в 1950-х і Бітлз у 1960-х роках. Джексон мав на меті продати 100 мільйонів копій свого наступного альбому.

Роки після Thriller були затьмарені розривом Джексона з родиною та Свідками Єгови, розірваною дружбою зі знаменитостями та тиском слави. Він також провів 1985 рік поза увагою громадськості, в той час як поширювалися повідомлення про його ексцентричну поведінку. За словами деяких колег, Джексон нервував через завершення роботи над своїм наступним альбомом. 2017 року Newsweek писав: «Чи був коли-небудь альбом, який було складніше записати, ніж Bad Майкла Джексона? […] Як, чорт забирай, можна продовжити Thriller? Це все одно, що продовжувати Біблію».

Виробництво та запис Альбом Bad став останньою співпрацею Майкла Джексона зі співпродюсером Квінсі Джонсом. Після успіху альбомів Off the Wall і Thriller, Джонс заохотив Джексона написати більше пісень для наступних проєктів. Джексон бажав рухатися в новому музичному напрямку з більш жорстким і лютим звучанням.

Майкл Джексон бажав експериментувати з новим музичним напрямом, який мав би більш жорсткий і енергійний звучання. За словами гітариста Стіва Стівенса, який брав участь у записі альбому Bad, Джексон цікавився рок-групами, зокрема Mötley Crüe. Він почав записувати демо-версії пісень у листопаді 1983 року під час роботи над альбомом Victory з Jacksons. З 1985 по 1987 роки він провів багато часу у своєму домашньому студіо в Енсіно, Лос-Анджелес, разом з групою музикантів і інженерів, включаючи Білла Боттрелла, відомих як «B team». Демо-записи потім привезли до студії Westlake Studio, де їх закінчила «команда А» з участю Джонса і звукорежисера Брюса Шведа. Джонс зазначав, що ця команда працювала без відпочинку, а їхній затятий робочий графік просто шокував: «Вони могли не спати кілька днів поспіль. Я сам палив по 180 сигарет на день».

Джексон був захоплений пошуком інноваційних звуків і цікавився новими музичними технологіями. У записах широко використовувалися нові цифрові синтезатори, зокрема FM-синтезатор, а також синтезатори Fairlight CMI і Synclavier PSMT. Часто вони комбінували різні синтезатори, щоб створити нові звуки. Серед інших інструментів використовувалися гітари, органи, барабани, бас-гітара, перкусія, саксофони, стиральна дошка і цифрові гітари.

Процес запису альбому був призупинений в липні 1984 року, коли Джексон разом з братами почав своє турне Victory Tour. Роботу відновили в січні 1985 року після завершення туру і після запису пісні We Are the World. У середині 1985 року роботу знову призупинено, щоб Джексон міг підготуватися до знімання 4D-фільму «Captain EO» від Disney, де використано ранню версію пісні Another Part of Me, яка потім увійшла до альбому Bad. Роботу поновили в серпні і вона тривала до листопада 1986 року, коли зняли відеокліп на пісню Bad. Записи відновили в січні 1987 року, а альбом був остаточно завершений у липні.

Джексон написав близько 60 пісень і записав 30 з них, з наміром включити усі треки до трьохдискового видання. Проте Джонс запропонував скоротити альбом до 10 треків. Всі пісні, крім двох, написав сам Джексон. Террі Бріттен і Грем Лайл були авторами «Just Good Friends», а Сієд Гарретт і Глен Баллард — пісні «Man in the Mirror».

Пісні Альбом розпочинається з трьох ритмічних композицій: заголовний трек, «The Way You Make Me Feel» і «Speed Demon». «Liberian Girl» раптово змінює настрій — після гучних двигунів у попередній пісні, почути спів птахів і звуки природи. Темп знову збільшується в «Another Part of Me» і переходить у мелодійний госпел «Man in the Mirror». У завершальній частині альбому представлені найбільш агресивні та тривожні пісні з елементами року: «Dirty Diana», «Smooth Criminal» і «Leave Me Alone».

«Bad» У жовтні 1986 року Джексон сам записав і написав пісню «Bad». За барабанами в цьому треку грає Джон Робінсон, який раніше співпрацював з Джексоном і Джонсом над альбомом Off the Wall (1979). Джексон стверджував, що його натхненням стала реальна історія, яку він прочитав у газетній статті про хлопчика з гетто, який вирішив піти до приватної школи на півночі Нью-Йорка. Коли він повернувся, його друзі почали заздрити йому настільки, що вбили його. Джексон заявив, що вбивство не ввійшло до музичного відео. Різні біографи Джексона вважають, що він міг мати на увазі історію Едмунда Перрі. Однак Перрі вбили не діти з його району; він був убитий поліцейським у цивільному, коли Перрі і його брат якось напали на поліцейського і жорстоко побили його під час намагання вчинити пограбування. Спочатку пісня «Bad» планувалася як дует між Джексоном і Прінсом після пропозиції продюсера Джонса записати разом. Проте Прінс в інтерв'ю Крісу Року в 1997 році заявив, що він відмовився через розбіжності з початковим рядком пісні, де були слова «Твій зад — мій». Замість цього він запропонував Джексону свою пісню «Wouldn't You Love To Love Me», але Джексон відхилив її. У пісні «Bad» Джексон ухопився більш різким, жорстким та відмінним звучанням.

«The Way You Make Me Feel» Майкл Джексон розробив пісню «The Way You Make Me Feel» у 1985 році під початковою назвою «Hot Fever». Її він також написав самостійно та спродюсував спільно з Джонсом. У композиції використовувалися аранжування на валторні, які виконував Джеррі Хей з гурту Seawind та інші учасники, що раніше працювали над альбомами Off the Wall і Thriller.

«Speed Demon» Джексон самостійно написав і спродюсував пісню «Speed Demon» у 1986 році під час запису альбому Bad. За словами Джонса, Джексон натхненний своїм отриманим штрафом за порушення правил дорожнього руху, який спричинив його запізнення на звукозаписову сесію. Пісня розпочинається з інтро гоночного автомобіля, яке запропонував Крістофер Керрелл, який виконує партію на синтезаторі у пісні; він також відповідає за звукові ефекти. Серед інших музикантів, які брали участь у записі, були Грег Філлінгейнс на синтезаторі та Пауліньо да Коста на перкусії.

«Liberian Girl» «Liberian Girl» Джексон написав ще 1983 року і спочатку планувалося, що вона ввійде до альбому Victory групи The Jacksons, який вийшов 1984 року, та вона не увійшла в кінцевий трекліст. Пізніше, у 1986 році, Джексон записав пісню для свого сольного альбому «Bad». 1987 року, після виходу альбому «Bad», Джексон у інтерв'ю журналу «Jet» розповів, що пісня спала на нього, коли він грав у пінбол, і він швидко піднявся, щоб записати її на магнітофон, як він зазвичай робив зі своїми написаними піснями. У пісні на синтезаторі грає Майкл Боддікер, який також брав участь у створенні декількох пісень на альбомі «Thriller» та благодійному синглі We Are the World. Учасники гурту Toto, Девід Пайч і Стів Поркаро, які також раніше співпрацювали над Thriller, зробили свій внесок у синтезатор та програмування для пісні. Також у пісні можна почути уривок на суахілі виконавиці джазу з Південної Африки, Летті Мбулу.

«Just Good Friends» «Just Good Friends» — одна з двох пісень на альбомі, яку написав не сам Джексоном. Її записали 1987 року і в ній бере участь Стіві Вандер. Авторами цієї пісні є Террі Бріттен і Грем Лайл. Стіві Вандер, який раніше співпрацював з Джексоном і Джонсом над альбомом Off the Wall, написавши пісню «I Can't Help It», також грає соло на синтезаторі в «Just Good Friends».

«Another Part of Me» Пісня «Another Part of Me» спочатку написав Джексон 1985 року для короткометражного фільму «Капітан Інопланетянин» в форматі 3D, режисером якого був Френсіс Форд Коппола. Фільм вийшов на екрани у 1986 році. «Another Part of Me» звучить у фінальних моментах Капітан ІО, коли головний герой та його екіпаж торжественно виходять з корабля і піднімаються у космос. Джексон перезаписав пісню у 1986 році, і вирішено включити її до альбому Bad.

«Man in the Mirror» «Man in the Mirror» також є однією з двох пісень альбому Bad, які не написав сам Джексон. Її створили Сієда Гарретт і Глен Баллард у 1987 році, після запрошення Джонсом групи поетів-піснярів на вечерю до свого будинку з метою створення «хітів» для нового альбому Джексона. Гарретт вигадав рядок про чоловіка, який дивиться в дзеркало, а Баллард створив мелодію. Вони записали демонстраційний запис протягом тижня. Пісня, разом з «I Just Can't Stop Loving You», була записана у травні 1987 року. Захоплений Гарретт телефонував Джонсу, коли той був на нараді, і повідомив, що вони створили чудову пісню, яка ідеально підійде для альбому. На прохання Джексона Баллард і Гарретт написали розширену версію середньої вісімки і зробили зміни до тексту. Джонс запросив Андре Крауча, хорового диригента, для запису вокалу в стилі госпел.

«Dirty Diana» «Dirty Diana» — це хард-рок пісня, яку написав і записав сам Джексон у 1986 році. Це була його перша рок-пісня після «Beat It», яку він написав для альбому Thriller у 1982 році. «Dirty Diana» відома своїми ліричними темами, які нагадують пісні Billie Jean. У пісні Джексон співає про жінку, яка захоплюється «хлопцями з гурту», що може бути посиланням на «фанаток», які відчували пристрасть до нього та його братів на початку кар'єри «The Jackson Five». Пісня складається з трьох куплетів і трьох мостів. Крім того, в ній присутнє гітарне соло виконавця Біллі Айдола, Стіва Стівенса. Аутро пісні завершується співом Джексона «Come on», який поступово переходить у фейд з фразою «hey baby wontcha» у приспіві.

«Smooth Criminal» У середині 80-х років співак вирішив написати пісню з гангстерською тематикою. 1985 року він записав демоверсію композиції під назвою «Chicago 1945», яка розповідала про атмосферу Чикаго в середині 1940-х років. Згідно зі словами звукорежисера Метта Форджера, ця пісня, можливо, послужила поштовхом для створення іншої композиції з гангстерською тематикою — «Al Capone». В свою чергу, пісня, що була натхненна реальною історичною постаттю Ала Капоне, стала основою наступної композиції — фанкової «Smooth Criminal». За словами критиків, слухаючи «Al Capone», можна відстежити її еволюцію до «Smooth Criminal». У тексті пісні співак розповідає про вбивство дівчини на ім'я Енні, здійснене «розумним злочинцем». У першому куплеті історія розповідається у третій особі, а в приспіві Джексон співає від першої особи, використовуючи займенник «ми» і безпосередньо звертаючись до жертви: «Annie, are you okay? Will you tell us, that you're okay?» (з англ. — «Енні, чи все з тобою гаразд? Скажеш нам, що з тобою все гаразд?»). Ця зміна займенників дає слухачеві можливість поідентифікуватись з будь-якою роллю у розповіді: Енні, вбивцею або свідком злочину.

«Leave Me Alone» На CD-виданні альбому, завершується енергійна пісня «Leave Me Alone», яка має елементи фанку, поп-року та хард-року, включаючи шаффл ритм. Джексон пояснював, що хоча текст пісні розповідає про розрив стосунків між хлопцем і дівчиною, в ньому також закладений інший сенс. Наприкінці 80-х років співак потрапив під сильний тиск жовтої преси, і в цій пісні музикант закликає дати йому спокій.

Композиція та тексти пісень