Сере́дня осві́та — етап освіти, що є сполучною ланкою між початковою (базовою) освітою та вищою або професійною. Вона спрямована на загальний інтелектуальний і соціальний розвиток молоді, а також на підготовку до самостійного дорослого життя, ринку праці чи подальшого академічного навчання.

Залежно від національної освітньої системи, середня освіта зазвичай охоплює віковий діапазон від 11–12 до 17–19 років і організаційно поділяється на два етапи (нижчу/базову та вищу/профільну середню освіту).

Глобальний контекст (Міжнародна класифікація) Відповідно до Міжнародної стандартної класифікації освіти (ISCED), розробленої ЮНЕСКО, середня освіта поділяється на два рівні: Рівень 2 (Нижча середня освіта): продовжує базові програми початкової школи, але запроваджує предметно-орієнтоване навчання (коли кожен предмет викладає окремий вчитель-спеціаліст). Зазвичай збігається із завершенням обов'язкової шкільної освіти. Рівень 3 (Вища середня освіта): фінальний етап шкільної освіти, що передбачає більшу диференціацію та спеціалізацію. На цьому етапі учні (віком 15–18 років) обирають між академічними програмами (підготовка до університетів) та професійними програмами (підготовка до ринку праці).

Середня освіта в Україні

В Україні правове регулювання та організація середнього шкільництва здійснюється на основі Закону України «Про повну загальну середню освіту» та державних освітніх стандартів у межах реформи «Нова українська школа» (впроваджується з 2018 року).

Повна загальна середня освіта в Україні є обов'язковою, триває 12 років і має такі рівні: Початкова освіта — 4 роки (1–4 класи, здобувається в початкових школах). Базова середня освіта — 5 років (5–9 класи, здобувається в гімназіях). Профільна середня освіта — 3 роки (10–12 класи, здобувається в ліцеях та коледжах).

Профільна середня освіта Відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти (2024), цей етап складається з профільно-адаптаційного (10 клас) та профільного циклів (11–12 класи). Здобуття профільної освіти передбачає два спрямування:Про затвердження Державного стан... | від 25.07.2024 № 851Про повну загальну середню ос... | від 16.01.2020 № 463-IX Академічне: навчання на основі поглибленого вивчення окремих предметів та інтегрованих курсів з урахуванням здібностей учнів, орієнтоване на вступ до закладів вищої освіти. Професійне: профільне навчання, орієнтоване на ринок праці на основі професійно орієнтованого підходу з урахуванням потреб здобувачів.

Освітній процес для старшокласників базується на формуванні індивідуальної освітньої траєкторії: навчальний план включає обов'язкове базове ядро, профільні предмети та вибіркові курси.

Історія диференціації середньої школи В Україні до XVIII століття не було виразної різниці між нижчими, середніми і вищими школами; також не було поділу поміж загальноосвітніми та спеціальними. До типу середнього шкільництва наближалися братські школи, колегії та школи єзуїтів, василіян, піярів. З кінця XVIII ст. основним типом загальноосвітніх шкіл стали гімназії. Паралельно існували реальні училища та реальні гімназії.

Закритими виховно-навчальними закладами в кінці XVIII — у першій половині XIX століття були пансіони. Середнє шкільництво для дівчат включало гімназії, ліцеї, єпархіальні училища й інститути шляхетних дівчат (див. жіноча освіта). Неповними загальноосвітніми школами вважалися прогімназії; православні духовні семінарії в основному були також загальноосвітніми.

З різних типів професійних середніх шкіл на Центральних і Східних Землях найбільш були поширені комерційні, мистецькі й духовні; на Західній Україні — педагогічні. Мовою навчання на українських землях у Російській Імперії була лише російська; у Галичині й на Буковині — переважно українська, на Закарпатті — угорська.

Радянський період За радянської влади система так званої єдиної трудової школи усувала межі між середніми і вищими школами та поміж загальноосвітніми та професійними закладами. До середньої загальноосвітньої школи можна було зарахувати 5—7 класи семирічної школи. Їх випускники могли продовжувати навчання у фахових школах і технікумах, а після їх закінчення — вступати до вишів.

У 1932 році було створено основний масовий тип повної загальноосвітньої школи — десятирічку. Як неповна школа залишилась семирічка, яку у 1958 році замінила восьмирічна школа. Середнє шкільництво в УРСР дедалі більше переходило на російську мову навчання (особливо у містах), що було частиною політики росіянізації.

Середнє шкільництво в еміграції В еміграції у 1920 — 1930-х роках існували українські гімназії у Каліші (Польща) і Празі (гімназія з цього міста була перенесена у 1927 році до Ржевніц, а у 1937 році — до Мадржан).

У 1945 — 1950-х роках діяли різного роду середні школи в українських таборах переміщених осіб у Німеччині й Австрії. Дотепер єдиною Середньою школою в еміграції з українською мовою навчання є папська Мала семінарія у Римі.

Українську мову також вивчають в українських приватних середніх школах у США, Канаді та Бразилії.

Сучасна Україна На 2007 рік нараховувалось згідно з МОН України до 20 000 шкілЕлітна та/або якісна шкільна освіта.-Електронне джерело: Україна молода, № 48 за 16.03.2007 .. У 843 навчальних закладах (5,9 % від загальної кількості шкіл на селі) наповнюваність становить менше ніж 20 % проєктної потужності.

Найскладніша ситуація спостерігається у Херсонській (57 шкіл — 14,3 %), Чернігівській (80 шкіл — 13,5 %) та Сумській (53 школи — 11,2 %) областях.

У 3568 загальноосвітніх навчальних закладах (25,1 %) наповнюваність становить менше ніж 40 відсотків проєктної потужності. Тобто на 2007 рік кожна четверта загальноосвітня школа на селі була заповнена менш ніж наполовину.

Див. також Повна загальна середня освіта в Україні Заклад загальної середньої освіти Рівні освіти в Україні Закон України «Про повну загальну середню освіту»

Посилання

Джерела