Леонід Семенович Серпілін (псевдоніми: Діброва Ю., Леонченко С.) (, Київ — , місто Київ) — український радянський письменник, родом з Києва.
Біографія Народився в родині робітника. 1933 року почав друкуватися. У 1937 році закінчив архітектурний факультет Київського будівельного інституту, навчався у Йосипа Юлійовича Каракіса. Працював архітектором, журналістом. Член ВКП(б).
Учасник німецько-радянської війни, під час війни був спеціальним кореспондентом по Ворошиловградській області, потім відповідальним секретарем головної республіканської газети «Радянська Україна». У 1946—1947 роках працював відповідальним редактором «Літературної газети» (тепер — «Літературна Україна»).Член Спілки письменників СРСР з 1947 року. З жовтня (затв.) 1947 року — відповідальний секретар Президії Спілки радянських письменників України. Згодом працював заступником головного редактора газети «Культура i життя».
Повісті «Після війни» (1946), «Світанок» (1947), «Клятва вад багаттям» (1952), «Золота осінь» (1960), «Пора весняних вітрів» (1962), «Народження людини» (1963), «У світлі дня» (1964), «Вогник на узліссі» (1967), «П'ять днів у вересні» (1973); роман у 2 томах «Будівничі» (1955—1957), збірка оповідань і нарисів «Березовий гомін» (1969); вірші, оповідання для дітей.
Література
Примітки