Вєтров Петро Сидорович — (12 липня 1911, Армавір, Краснодарський край, Росія — травень 1980, Луганськ, СРСР) — український актор театру, режисер. Народний артист Української РСР (1954).
Біографія Вєтров Петро Сидорович — актор, режисер, народився у місті Армавір, на півдні Росії в Краснодарському краї. Закінчив Ленінградський театральний інститут в 1935 році і там же робив свої перші кроки на підмостках у театрі імені Ленінського комсомолу. З 1937 по 1944 рік був актором і режисером Ворошиловградського театру юного глядача. Згодом творча доля його перетиналася з театрами Кіровограда, Маріуполя. А в 1952 році повертається до Воришиловграду і до 1959 року — головний режисер Ворошиловградського російського драматичного театру. З 1963 року — головний режисер в Луганському українському музично-драматичному театрі.
Звання і нагороди 1954 — Народний артист Української РСР.
Творчий доробок Поставив понад 100 спектаклів, серед них: «Беспреданница» — Миколи Островського, «Учень диявола» — Бернарда Шоу, «Последние» — Максима Горького.
Зіграв багато ролей серед них: Петручо — «Укрощение строптивой» Шекспіра, Корчагін — «Як гартувалася сталь» Миколи Островського, Макар — «Макар Діброва» Олександра Островського.
Джерела і посилання Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. М. Горького Мистецтво України: Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія. — 1994. — Т.1. — С. 316–317 (Вєтров Петро Сидорович: Біографічна довідка) Видатні особистості Луганщини. — Луганськ: Світлиця, 2008.- С. 32 (Вєтров Петро Сидорович) Давыдова Н.; «Моя жизнь — театр»; Ворошиловградская правда. — 1989. — 22 янв. Безбородько, О.; «Сердце не прощает — так назывался один из спектаклей» //ЖИЗНЬ ЛУГАНСКА . — 2006 . — № 36 . — С. 11