Парка́н (огорожа, палісад) — стіна,● в одному зі значень поняття стіна — те, що відокремлює, роз'єднує кого-, що-небудь, перешкода у здійсненні чогось.Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Стіна огорожа, автономна структура, споруда для огороджування, захисту, обрамлення певної території. Паркан з пруття, очерету, горизонтальних жердин називають тином (у давньоруській слово значило «огорожа, частокіл») — С. 568—569. Розрізняють суцільний (глухий) і несуцільний паркан.
Етимологія Тин — «огорожа, паркан, стіна». Російське і білоруське тын «тин», давньоруське тинъ «огорожа, паркан; стіна», польське [tyn], чеське týn, словацьке týnіе, полабське (vå)tåįn «огорожа, паркан; стіна», сербохорватське тŭн «перегородка, внутрішня стінка», словенське tín «дощата перегородка», старослов'янське тынъ «перегородка»; — праслов'янське tynъ; — запозичення з германських мов; давньоісландське tún «садиба, двір, сад», давньоанглійське (англосаксонське) давньонижньонімецьке (давньосаксонське) «огорожа», давньоверхньонімецьке zūn «огорожа, паркан», нововерхньонімецьке Zaun «огорожа, паркан» споріднені з ірландським -dunum «фортеця»; висловлюється також думка (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 145-153) про запозичення германських відповідників з праслов'янської мови, в якій праслов'янське tynъ пов'язане з tyti «густо рости» (провіняй з Тустань) і первісно означало «густі зарості».
Українське слово паркан через посередництво або походить від сер.-в.-нім. parkân, яку, у свою чергу виводять від старофр. parc < («огорожа»), що має іберійську етимологію. Первісне значення — «стіна, огорожа, звичайно дерев'яна» (звідси також «парк», «паркет»).
Слово огорожа'' пов'язане з («огорожа», «огороджений простір», пор. «городъ») — С. 568-571).
Історія Людина здавна намагалася відгородити місце свого проживання. Причин для цього вистачало завжди. Першими захисними спорудженнями стали рови, заповнені водою, і паркани. Спочатку це були примітивні паркани з підручних природних матеріалів, в основному з дерева й каменю. Надалі, з винаходом знарядь праці й освоєнням гончарного ремесла, сталі з'являтися металеві й цегельні паркани.
Метал і цегла й у наші дні залишаються одними із найкращих будівельних матеріалів — як самостійні матеріали, так і в комбінації один з одним. З'явилися ковані паркани, паркани чавунні й алюмінієві, а також різноманітні цегельні паркани із цегли різної фактури. Не вийшли із ужитку дерево й камінь — їх теж застосовують до сьогодні як матеріали для парканів.
Типи
За матеріалом з дощок; з горизонтальних жердин (вориння); зі штахетин; кам'яний; з використанням зварних панелей; з металевої сітки; із залізобетонних плит;
Живопліт або живий паркан — паркан зі штучних насаджень; Палісад; Пліт — паркан з пруття; Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля; пліт; огорожа з очерету тощо; огорожа з жердин, покладених горизонтально й закріплених між стовпцями.
Див. також Огорожа Городище (укріплення) Паркан Динго
Примітки
Деталізація джерел
Література Пірко В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.
Посилання