Вавель (, в перекладі з польської — пагорб) — замковий комплекс на однойменному пагорбі в місті Кракові, стародавній столиці Польщі. Розташований на лівому березі річки Вісла, в районі Червенського бульвару. Має надзвичайне значення для історичної свідомості й самоідентифікації польського народу.

Історія

За даними археологічних розкопок на пагорбі Вавель було поселення віслян ще в 11 столітті.

Король Вацлав II сприяв зведенню перших кам'яних споруд між 1290 та 1300.

Король Казимир III сприяв перебудові в стилі готики в 14 столітті. Також він пограбував княжу скарбницю на замку у Львові. Зокрема, привіз зі Львова на Вавель дві діадеми, з яких зробили золотий хрест, біля якого свого часу молився Папа Іван Павло ІІМузиченко Я. Ідеологія коштовного металу // Україна молода. — 2016. — № 102 (5095) (16 серп.). — С. 10. (Спадщина).

У 1499 замок спустошила пожежа. Відновлення розпочав Олександр Ягеллон. Найбільший обсяг відновлювальних робіт виконано за короля Сигізмунда І Старого. У 1595 на Вавелі сталася чергова пожежа, що спонукало новий етап відновлювальних робіт.

Король Сигізмунд ІІІ Ваза полишає замок, що призвело до його занепаду, нове спустошення сталося у 1702 під час Північної війни (пошкодження від вояків Швеції).

1724—1728 — спроби відновлення замку, не доведені до завершення.

Загарбницькі розділи Польщі у 1772, 1793 і 1795 призвели до розчленування країни — Краків відійшов до складу Австрії. Частину будівель переобладнано на казарми для австрійських вояків. У 1830 Франциском Марією Лянчі розроблено проєкт перебудови у неоготичному стилі, який не було реалізовано. Після 1848 року розпочато осучаснення оборонної системи пагорба. При цьому розібрано частину середньовічного муру, дві башти та кілька будинків і на їх місці протягом 1852–1856 збудовано військовий шпиталь за проєктом Фелікса Ксенжарського.Białkiewicz Z. Feliks Księżarski — Krakowski architekt epoki historyzmu. — Kraków, 2008. — S. 41. — ISBN 978-83-7188-121-3.

Відновлювальні роботи розпочалися лише в 1905.

Суміш стилів

Довге існування і черга перебудов мало змінили середньовічну, тісну забудову замку. Її не змінило навіть облаштування одного з дворів замку у формах італійського палаццо з трьома відкритими галереями. Замковий костел, його різні частини, мають ознаки романської доби (крипта Св. Леонардо), готики, Відродження, доби бароко тощо. Особливістю інтер'єрів замку була рідкісна суміш залишків готики разом з оздобами доби Відродження, пов'язані тісними культурними і релігійними зв'язками з Італією та Римом. Краківський королівський двір був справжнім мистецьким центром, зорієнтованим на італійські культурні досягнення. В Кракові виготовляли поліхромні кахлі, ювелірні вироби. В замку Вавель облаштували власну ткацьку мануфактуру. З 16 століття Краків став друкарським центром Польщі.

На Вавелі роками працювали митці з Італії — зброярі з Мілана, архітектори, скульптори, художники. Серед них: Б. Береччі (каплиця Сигізмунда І в кафедральному соборі) Франческо Фйорентіно і Б. Береччі (замкове подвір'я з галереями) Франческо Фйорентіно (надгробок Яна Ольбрахта, собор на Вавелі) Санті Гуччі (надгробки) Томмазо Долабелла (релігійні образи)

20 століття

Після відновлення своєї державності у 1918 р. розпочалися реставраційні роботи на Вавелі. В замок передано мистецькі твори іноземних і національних майстрів, живопис, меблі, витвори декоративно-ужиткового мистецтва, серед них коштовна колекція аррасів Вавеля.

1912 року магістрат Кракова влаштував конкурс проєктів реставрації будинків шпиталю з метою подальшого використання їх для Національного музею. До змагання допущено лише краківських архітекторів, що викликало критику.M. Sprawy bieżące // Czasopismo Techniczne. — № 18. — 1912. — S. 240. 1926 року у Краківському технічному товаристві знову точилась дискусія про можливість влаштування Національного музею і лапідарію в будинках шпиталю після відповідної реставрації та адаптації. Задум відстоював проєктант реставрації Тадеуш Стриєнський, а також Славомир Одживольський, Ян Перось. У цієї ідеї були противники, які вважали, що для музею слід збудувати нове приміщення на вулиці Вольській. Серед противників були Владислав Екельський, Адольф Шишко-Богуш. Прийняття рішення було відкладено.Tadanier F. Budowa Muzeum Narodowego w Krakowie // Architekt. — 1926. — № 6—7. — S. 40—49.

Замок — відомий музейний центр Польщі. В його залах розміщено колекції зброї (серед них історичні мечі Щербець та Сагайдачний), гобеленів, історичних документів, пов'язаних з державницькою діяльністю Гуґо Коллонтая (1750—1812) і створенню Польської Конституції 3 травня 1791 року.

Див. також Аррас Реставрація (мистецтво) Кафедральний собор святих Станіслава і Вацлава Сенаторська вежа Сандомирська вежа Томмазо Долабелла, художник трьох польських королів 1352 Вавель — астероїд, названий на честь замку. Замки Польщі (перелік)

Примітки

Джерела Franaszek Antoni. Wawel. — Warszawa : Wydawnictwo Arkady, 1988. — ISBN 83-213-3448-2. Grychowki Michał, Czyżewski Krzysztof J. Katedra wawelska. — Katowice : Videograf II, 2001. — ISBN 83-7183-172-2. Ostrowski Jan K., Podlecki Janusz. Wawel. Zamek i katedra. — Kraków : Wydawnictwo Karpaty, 1996. — ISBN 83-85204-25-3. Skowron Ryszard. Wawel. Kronika dziejów.'' — Kraków : Zamek Królewski na Wawelu, 2001. — ISBN 83-88476-05-X.

Посилання

Офіційний сайт Королівського Замку на Вавелі О Вавельском замке по-русски