Білоцеркíвський тролéйбус — тролейбусна система міста Біла Церква, як вид громадського транспорту відіграє не основне значення — його маршрути продубльовано (причому з варіаціями) автобусом (головний засіб пересування містом), а інтервали руху машин на маршруті є доволі великими, проте тролейбуси лишаються зручним, дешевим та відносно популярним видом транспорту в місті. Безкоштовний для деяких категорій пасажирів. Єдина тролейбусна система Київської області.

Історія Перший проєкт будівництва тролейбусних ліній датовано 1956 року. Передбачалося будівництво кільцевої лінії сучасними Олександрійським бульваром (колиній — бульвар 50-річчя Перемоги), вул. Ярослава Мудрого та Сквирським шосе.

У 1978—1980 роках за кошти ВО «Білоцерківщина» (нині — завод ГТВ «Росава») побудовано першу тролейбусну лінію та депо на 100 місць. Водії навчалися у Києві та Житомирі. Із заводу ім. Урицького надійшло 16 тролейбусів ЗіУ-682. Пробний рейс лінією завдовжки 5,3 км по осі вулиць було здійснено 30 квітня 1980 року від залізничної станції Роток вулицею Леваневського, шляхопроводом над залізницею до мікрорайону Павліченка.

23 червня 1980 року розпочався регулярний рух тролейбусів за маршрутом № 1 «Роток — вул. Павличенко».

У лютому 1982 року лінію було продовжено до площі Волі (нині — площа Соборна), а 1 березня 1983 року — до площі Перемоги. З відкриттям цих ділянок загальна довжина всієї лінії сягнула 23,1 км.

У 1983 році на лінію виходило 20-30 тролейбусів з наявних 44 у парку, які протягом дня перевозили в середньому 32 тис. пасажирів, а вже у 1988 році у «години пік» виходило до 40 тролейбусів з інтервалом 2-3 хвилини.

У 1988—1989 роках було побудовано нову лінію завдовжки 3,5 км до 4-го мікрорайону з одностороннім кільцевим рухом вулицями Грибоєдова і Комсомольською (Героїв Крут). Тролейбуси маршруту № 2 стали курсувати тут із серпня 1989 року, на лінію виходило 5 тролейбусів, інтервал становив 8 хвилин.

У 1991 році на балансі підприємства нараховувалось 72 тролейбуса ЗіУ-682 різних модифікацій.

До 1994 року надійшло 9 зчленованих тролейбусів Київ-11 та ЮМЗ Т1. Щоденний випуск на два міські маршрути тоді становив 45-50 машин.

У 1994 році добудували другий міст через річку Рось, і з 23 серпня 1994 року запустили два нових маршрути до нового Таращанського масива: № 4 та 5.

У 1996, 1997 та 2007 роках надійшло три тролейбуси ЮМЗ Т2.

У жовтні 2004 року відбулося чергове поновлення мережі — було запущено маршрут, який поєднав Піщаний масив із центром міста, що отримав номер 3. Довжина всіх тролейбусних ліній склала, таким чином, 32,6 км.

У другій половині 2000-х років для Білоцерківського тролейбуса настали скрутні часи — на балансі підприємства залишилося лише 25 машин при щоденному випуску до 20 одиниць на всі 5 маршрутів. Починаючи з 1999 року було придбано лише два нових тролейбуси. Проте, в ході впровадження вітчизняними виробниками лізингу, у тролейбусного управління з'явилась можливість придбати відразу декілька нових машин за вартістю однієї, що дало надію на оновлення тролейбусного парку міста. Для цього була запланована поступова заміна фізично зношених тролейбусів сучасним рухомим складом у кількості 20 одиниць, у тому числі 2 тролейбуси мали бути пристосовані для проїзду пасажирів з особливими потребамиПрограма розвитку міста на 2010—2015 роки // Офіційний блог міського голови В. П. Савчука.

Наприкінці 2010 року ситуація з фінансуванням стабілізувалася, намітилися позитивні тенденції: за півроку три тролейбуси пройшли заводський капітальний ремонт, ще 2 пройшли якісний середній ремонт, а в липні 2011 року уперше з часів розпаду СРСР була виділена сума на придбання відразу 6 нових тролейбусів, Київською обласною радою місту були виділені кошти на закупівлю нових тролейбусів у розмірі 11,7 млн гривень. На засіданні міської ради 18 липня 2011 року міський голова В. П. Савчук повідомив, що вже були проведені переговори з Луцьким заводом «Богдан Моторс», білоруськими «Белкомунмашем», МАЗ та Дніпровським заводом «Південмаш».

20 липня 2011 року було оголошено тендер на придбання 6 нових тролейбусів, в результаті якого переможцем було визнано ТОВ «МАЗтранссервіс».

В ніч з 21 на 22 жовтня 2011 року великою вантажною машиною було обірвано контактну мережу, що призвело до припинення тролейбусного руху по всьому місту майже на тижденьВ Білй Церкві п'яту добу не курсують тролейбуси // Корреспондент. 2011-10-26 .

6 грудня 2011 року поступив перший в місті тролейбус з низьким рівнем підлоги моделі МАЗ-ЕТОН Т103. Пізніше було придбано ще декілька таких моделей як на заміну старим, так і з метою зменшення інтервалу руху на маршруті № 1, що стало актуально після закриття популярного автобусного маршруту № 22 (заміною якому стало дорожче маршрутне таксі з тим же номером), який практично дублював тролейбусний маршрут № 1.

Наприкінці 2005 року передбачалося відкрити тролейбусний маршрут з Піщаного масиву до залізничної станції Роток. Лише 31 травня 2014 року було відкрито новий маршрут № 3А від залізничної станції Роток до Піщаного масиву.

З 4 вересня 2015 року вартість проїзду в тролейбусі становить 1,50 гривні.

Впродовж 2016 року було проведено капітальний ремонт 4 тролейбусів. Наприкінці 2016 року до Білої Церкви надійшло чотири тролейбуси Ikarus 280Т з Угорщини підвищеної пасажиромісткості. Станом на 1 січня 2017 року на балансі тролейбусного управління перебувало 24 тролейбуси, а на маршрути одночасно виходило 18 одиниць електротранспорту.

30 січня 2017 року розпочалась пасажирська експлуатація тролейбусів Ikarus 280Т, тролейбус № 011 вийшов на маршрут № 1.

2 лютого 2017 року затверджено дизайн разових талонів і проїзних квитків системи «Електронний квиток», який з 11 березня 2017 року запроваджений в дію. «Електронний квиток» надасть змогу забезпечити можливість зручної, швидкої оплати та контролю проїзду, а також скоротить час затримки громадського транспорту на зупинках. Крім того, електронний облік пасажиропотоку дозволить оцінити реальний обіг грошових коштів і, відповідно, оцінити обґрунтованість тарифів на перевезення і можливість оновлення автопаркуЗ 25 лютого 2017 року в Білій Церкві запроваджуються «Електронні квитки» // КП БЦМР «Тролейбусне управління». До 24 лютого 2017 року весь рухомий склад електротранспорту обладнаний валідаторамиЗ 11 березня 2017 року будуть діяти електронні квитки та нові тарифи на проїзд у міському електричному транспорті // Офіційний сайт Білоцерківської міської радиПравила користування «електронними квитками».

Відповідно з рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 07 від 17 січня 2017 року «Про тариф на проїзд у міському електричному транспорті», вартість разового квитка з 11 березня 2017 року, придбаного у водія або кондуктора складає 3,00 ₴, у стаціонарній касі або терміналі — 2,50 ₴Які тарифи на проїзд у білоцерківському електричному транспорті будуть діятими з 11 березня 2017 року // Сайт міста Білої Церкві. — 2017. — 1 березня.

У разі використання пластикової безконтактної картки при одноразовому придбанні поїздок: 1-9 поїздок — по 2,00 грн./поїздка; 10 поїздок — по 1,85 грн./поїздка; 11 поїздок — за 20 грн. (10 поїздок по 1,85 грн., а одинадцята поїздка — 1,50 грн); 12-19 поїздок — 1,80 грн./поїздка; 20-60 поїздок — 1,75 грн./поїздка (найвигідніші і заощадливі поїздки).

Тариф для відшкодування з міського бюджету перевезення пільгових категорій становив 3,00 гривні.

Вартість проїзного квитка терміном на один місяць за проїзд в міському електротранспорті становить: для громадян — 60,00 грн; для студентів денної форми навчання — 40,00 грн, за електронним студентськими квитками — 35,00 грн; для учнів загальноосвітніх шкіл — 20,00 грн, за електронним учнівським квитками — 15,00 грн.

З 8 січня по 11 лютого 2026 року, через нестачу електрики внаслідок ударів з боку російських окупантів, Білоцерківський тролейбус не працював. Тролейбусний рух було відновлено лише з 12 лютого 2026 року.

З 1 квітня 2026 року вартість проїзду в тролейбусах становить 10 гривень (з 2019 року вартість проїзду складала 5 гривень).

Маршрути Чинні маршрути № Початковий пункт Кінцевий пункт Дата відкриття Протяжність, км Інтервал руху, хв. Дата закриття1 Станція Роток Площа Перемоги 1 березня 1983 10,88 7—21 2 Станція Роток 4-й мікрорайон серпень 1989 4,46 39—43 тимчасово закритий3А Станція Роток Масив «Піщаний» 31 травня 2014 ~7 35—70 4 Площа Перемоги Масив «Таращанський» 23 серпня 1994 7,57 50—60 5 Станція Роток Масив «Таращанський» 23 серпня 1994 6,96 28—31 8Площа Перемоги4-й мікрорайон 14 вересня 201910,7644

Колишні маршрути № Початковий пункт Кінцевий пункт Дата відкриття Протяжність, км Інтервал руху, хв. Дата закриття1 Станція Роток Вулиця Павличенко 23 червня 1980 5,3 4 лютого 19821 Станція Роток Соборна площа (колишня — пл. Волі) 5 лютого 1982 6,6 28 лютого 19832 Шинний завод Вулиця Павличенко 1981 5 19823 Масив «Піщаний» Соборна площа жовтень 2004 4 30 липень 2019

Невтілені проєкти У радянські часи існували плани продовження лінії від площі Перемоги до Гайка, а також зведення ліній до залізничного вокзалу та через центр до міжміського автовокзалу (нині закритий, працює лише приміська автостанція).

Відповідно з Програмою розвитку міського електричного транспорту на 2006—2010 рр. у 2008 році планувалось: продовження ліній від площі Перемоги до мікрорайону Гайок і від площі Петра Запорожця до центрального залізничного вокзалу Біла Церква. На проєктованій ділянці до залізничного вокзалу були розставлені опори, змонтована підсилююча станція, але контактну мережу так і не проклали.

У програмі розвитку міста на 2010—2015 рр. міський голова В. П. Савчук обіцяв збільшення протяжності мережі тролейбусних ліній на 10 км шляхом побудови таких ліній: масив Піщаний — масив Таращанський (2013 р.), площа Перемоги — Гайок (2014 р.). Введення маршруту № 7, незважаючи на наявність ліній, також не втілено: для запуску маршруту необхідне встановлення однієї стрілки, що станом на 2014 рік коштувало 300 тис. грн, (вже побудували, станом на 2019 рік), але маршрут чомусь не запустили, а з огляду на значну довжину маршруту для інтервалу руху, хоча б 20 хвилин, необхідні 4 випуски тролейбусів. Це все перенесли на 2016—2020 роки.

Критика

Одним з суттєвих недоліків тролейбусної системи Білої Церкви є великий інтервал руху тролейбусів на маршрутах № 2, 3, 3А, 4, 5, що складає 28—70 хвилин у залежності від маршруту і вказівок диспетчера. З таким інтервалом руху тролейбусів місто потребує встановлення на зупинках похвилиних графіків усіх маршрутів.

Немає прямого сполучення від масиву Піщаний (пропонований маршрут № 6) і густонаселеного 4-го мікрорайону (пропонований маршрут № 7) до площі Перемоги, для жителів мікрорайону Гайок також актуальним залишається відсутність сполучення з рештою міста.

Варто відзначити і той недолік, що, незважаючи на те, що тролейбусна мережа добре охоплює південну і східну частину міста (сполучаючи найбільші спальні райони і заводи), у північній та частково центральній і західних частинах відсутня. Немає ліній вздовж центральних вулиць Ярослава Мудрого, Героїв Небесної Сотні (Гординського), Павличенко, Шевченка, Олеся Гончара, бульвара Михайла Грушевського, де розташовані такі важливі об'єкти інфраструктури як головний залізничний вокзал, автостанція, центральний ринок, торгові центри, культурні осередки, міська (№ 1) та дитяча лікарні. Питання загострилося особливо у роки незалежності України з огляду на переорієнтування пасажирських потоків до ринків, ТРЦ, автостанції, головного залізничного вокзалу замість заводів та залізничної станції Роток на сході міста.

Рухомий склад