Гліб Святославич (; 1052 — 30 травня 1078) — князь тмутороканський (1060—1064, 1067—1069), князь новгородський (1067, 1069—1073, 1077—1078). Старший син Великого князя Київського Святослава II Ярославича.

Етапи князівства Спочатку князь Святослав посадив старшого сина Гліба княжити у Муромі, а згодом, коли той набрався досвіду, віддав і найдальший руський престол — тмутороканський.

Перша спроба князювання у Тмуторокані (1060—1064) Після смерті князя Мстислава Хороброго у 1036 році Тмутороканське князівство Київської Руси разом із завойованими землями відійшло до Ярослава Мудрого, що заповів його вкупі із Чернігівською землею й «всією країною східної» своєму четвертому синові, князеві Святославу. Той у свою чергу, у 1060 році передав тмутороканський престол у питоме князювання своєму синові Глібові.

У 1061 році, рятуючись від переслідування Великого князя Київського Ізяслава I Ярославовича, у Тмуторокань утік чернець Києво-Печерського монастиря, згодом знаменитий літописець Никон.

Князь муромський та новгородський (1064—1067) У 1064 році двоюрідний брат Гліба Святославича, князь-ізгой Ростислав Володимирович, разом з воєводами Пореєм і Вишатою захоплює Тмутороканське князівство, виславши Гліба до батька в Чернігів.

У Києві не могли примиритися з тим, що один з ізгоїв силою оволодів княжим престолом. Вже у 1065 році Святослав Ярославич пішов з дружиною на Ростислава. Але той не став піднімати руку на дядька, і коли чернігівська рать прибула на Тамань, князь, не приймаючи бою, відступив у кубанські степи. Втім після того, як полки Святослава покинули місто, молодий князь знову повернувся в Тмуторокань та зумів там закріпитися.

Князь тмутороканський (1067—1069) У 1067 році князь Ростислав був отруєний візантійським намісником — котопаном з Корсуню, який підніс йому вино з отрутою. Після цього з доручення жителів Тмуторокані чернець Никон, що брав активну участь у суспільному житті князівства, поїхав у Чернігів до Святослава просити повернення Гліба на князювання. Виконавши це почесне завдання, він незабаром покинув місто, заради своєї історичної місії — створити літописний звід 1073 року, що послужив основою «Повісті временних літ».

При від'їзді Никон залишив на князя Гліба заснований у 1068 році на окраїні Тмуторокані монастир, створений за зразком Печерського. Можливо, цей монастир розташовувався у підніжжя гори Бориса й Гліба на Фанагорійському острові.

Князь новгородський (1070—1078) Втім, не затримався у Тмуторокані і сам Гліб, очоливши у 1069 році князівський престол в Новгороді, звідки князь зробив декілька вдалих походів проти чудських племен.

Християнська віра у 70-ті роки XI століття була для містян Новгорода доволі чужою і незрозумілою. Куди більший авторитет мали більш природні для того часу ведичні волхви. Зокрема відомий епізод, коли Глібу Святославичу прийшлося втручатися в конфлікт новгородців із грецьким єпископом. Князь ледве врятував того, придушивши у 1071 році заколот на чолі з волхвом-ведуном. Як згадує літописець, натовп буцімто прийняв сторону цього волхва і вже готовий був розтерзати церковника, який вийшов з хрестом того «викривати».

Тоді Гліб сміливо вийшов вперед, підняв сокиру і власноруч розрубав волхву голову, чим радикально вирішив ситуацію. Уражений цим натовп зрозумів, «на чиєму боці правда», і конфлікт потроху затих.

Однак 1078 року князь Гліб був все ж таки вигнаний новгородцями — можливо, за бажанням князя Ізяслава I Ярославича, який на той час повернув собі владу в Києві. Гліб Святославич був змушений втікати за Волок, де й був вбитий чуддю — племенем, з яким він ворогував.

Поховали князя 23 липня того ж року в Чернігові.

Генетика Останки князя Гліба, які знаходяться у Чернігові, стали об'єктом наукових досліджень (зразок під номером VK542, Margaryan et al 2020Ashot Margaryan et al. Population genomics of the Viking world , 2019 (bioRxiv )). На базі них було виявлено Y-хромосомну гаплогрупу I2a (I2a1b2a1a-CTS10228>I2a1b2a1a1-Y3120/YP196>I2a1b2a1a1b-Y4460>Y3106>Y91535>Y91535*) та мітохондріальну гаплогрупу H5a2aH5a2a MTree, id: VK542.

Тмутороканський камінь

1068 року за наказом Гліба Святославича була виміряна відстань між Тмутараканню та Корчевом по льоду Керченської протоки. Свідоцтвом цьому є так званий Тмутороканський камінь, знайдений у 1792 році на території Таманської фортеці. Цей чудовий пам'ятник древньої палеографії й епіграфіки XI сторіччя Київської Руси зараз зберігається в Ермітажі. Напис, висічений на великому мармуровому блоці, узятому з якоїсь зруйнованої будівлі візантійського або грецького часу, говорить: «У літо 6576 (примітка — 1068 р.), індикта 6, Гліб князь мірил море по льоду от Тмуторокані до Корчева 10000 и 4000 сажень». Український дослідник Володимир Білінський піддавав сумніву як історію про те, що князівство Тмуторокань розташовувалося на Тамані, так і справжність тмутороканського каменя (2011,1:86-95; 2012, 2:227), і не перекладав українською напис на камені.

У перекладі на сучасне літочислення 6576 р. означає грудень 1067-го — січень 1068 років. Камінь підтверджує, таким чином, свідчення руських літописів про існування Тмутороканського князівства Київської Русі й уточнює місцерозташування цієї землі. До знахідки каменю, дослідники розміщували це князівство у досить віддалених один від одного куточках Древньої Русі — від Литви до Криму.

Примітки

ПопередникЄвстафій Мстиславич Князь тмутороканський1060-1064 НаступникРостислав Володимирович ПопередникРостислав Володимирович Князь тмутороканський1067-1069вдруге НаступникРоман Красний