Міраж 2000 (, Dassault Mirage 2000) — французький багатоцільовий одномоторний реактивний винищувач четвертого покоління з низькорозташованим трикутним крилом, який в 1970-х роках розробила компанія Dassault Aviation. Основний бойовий літак повітряних сил Франції наприкінці XX ст. — на початку XXI ст.. Прийнятий на озброєння армій декількох країн Азії, Європи і Латинської Америки.
Всього збудовано понад 600 літаків. Виробничу лінію Mirage 2000 зупинили у 2007 році після постачання останнього літака. Останній Mirage 2000 відправили ПС Греції 23 листопада 2007 року. ПС Франції здійснюють заміну літака Mirage 2000 багатоцільовим винищувачем Dassault Rafale, прийнятим на озброєння ПС 27 червня 2006 року.
Історія Витоки Mirage 2000 можна простежити до 1965 року, коли Франція та Британія домовилися розробити літак зі змінною геометрією крила «Anglo-French Variable Geometry» (). Через два роки Франція вийшла з проєкту через високі витрати, після чого Британія почала співпрацювати з Західною Німеччиною та Італією, щоб врешті-решт створити Panavia Tornado. Натомість Dassault зосередилася на власному літаку зі змінною геометрією крила — експериментальному прототипі . Цей дизайн мав втілитися у Mirage G8, який замінив би популярний Mirage III на службі у повітряних силах Франції(Last updated 2 February 2015) "Dassault Mirage 2000 Multi-role Aircraft" . Military Factory. Retrieved 24 August 2015..
Mirage 2000 розпочався як вторинний проєкт, умовно названий «Delta 1000» у 1972 році. Dassault приділяла значну увагу Mirage G8A, варіанту з фіксованою геометрією крила, який був конкурентом Panavia Tornado. Mirage G8, який уявлявся, як «Avion de Combat Futur» (ACF; ) для ПС Франції, не відповідав їхнім уявленням про майбутній літак. Повітряні сили хотіли мати винищувач, здатний досягати швидкості 3 Маха, а не ударний літак, неспроможний на ближній бій, яким був Mirage G8. У зв'язку з цим Dassault переробила Mirage G8 у двомоторний Super Mirage G8A, який виявився амбітним і дорогим, у два з половиною рази дорожчим за Mirage F1 і надто складним у порівнянні з F-16, який щойно отримав замовлення від низки європейських країн. У результаті, під час засідання Національної ради оборони 18 грудня 1975 року Super Mirage було скасованоDonald, David, ed. "Dassault Mirage 2000". The Complete Encyclopedia of World Aircraft. Barnes & Noble Books, 1997. ..
ACF був насамперед ударним літаком, а вже потім перехоплювачем, тоді як Delta 2000 був навпаки, проте одномоторний Delta 2000 був набагато доступнішим. На тому ж засіданні Національної ради оборони було запропоновано перероблений Mirage 2000 для ПС Франції, і було замовлено три прототипи. У березні 1976 року ПС Франції висунули набір офіційних вимог, параметри яких збігалися з оцінками характеристик нового винищувача, наданими Dassault. Основним завданням літака було перехоплення, а другорядним — удар по наземним цілям; ПС Франції взяли на себе зобов’язання щодо закупівлі 200 літаків. Перший літак мав бути поставлений у 1982 році. Це було повернення до винищувачів першого покоління Mirage, але з кількома важливими інноваціями, які намагалися вирішити їхні недоліки.
Виробництво Виробництво Mirage 2000 відбувалося на трьох будівельних майданчиках, два з яких були розташовані в Бордо та спеціалізувалися на різних компонентах. Крила виготовлялися в Мартіньясі, а фюзеляжі виготовлялися в Аржантейлі (на північний захід від Парижа), з фінальною збіркою, що проходила в аеропорту Бордо-Мериньяк. Перший прототип, Mirage 2000 № 01, однак, був вручну зібраний у Сен-Клу, а потім перевезений на об'єкт компанії Dassault в Істрі для остаточної збірки. Під керуванням Жана Куро, № 01 здійснив свій перший політ 10 березня 1978 року, всього через 27 місяців після затвердження програми. Під час 65-хвилинного польоту Куро розігнав літак до швидкості 1,02 Маха без використання форсажу, після чого піднявся на висоту понад 12 000 м і прискорив літак до 1,3 Маха"Dassault Mirage 2000", World Air Power Journal, p. 57.. До кінця травня літак перевищив швидкість 2 Маха. На іншому кінці швидкісного спектра Mirage 2000 виявився здатним до польоту на малих швидкостях, що було продемонстровано на авіашоу у Фарнборо у вересні 1978 року, під час якого пілот Dassault Гі Міто-Марурд підняв літак до 25° куту атаки, коли швидкість знизилася до 190 км/год. Подальші випробування показали, що літак може досягти кута атаки 30° при наявності паливних баків і озброєння"Dassault Mirage 2000", pp. 57–58..
Другий прототип, № 02, здійснив свій 50-хвилинний перший політ у вересні 1978 року під керуванням Міто-Марурда. На літаку випробовували деякі системи авіоніки, щоб застосовувати відповідне озброєння. Через відмову двигуна під час заходу на посадку, літак був втрачений у травні 1984 року. № 03 здійснив свій перший політ у квітні 1979 року; він був оснащений повною системою озброєння і використовувався для випробувань радара та зброї. Після 400 годин польотів їх відправили до Центру льотних випробувань (Centre d'Essais en Vol). Хоча в грудні 1975 року було замовлено три прототипи, Dassault побудувала додатковий четвертий одномісний демонстраційний літак для власних цілей, який втілював досвід, отриманий з попередніх літаків, а саме зменшення висоти кіля та збільшення кута нахилу кіля, перепроєктовані повітрозабірники та систему FBW (). Єдиний двомісний Mirage 2000B у випробувальній програмі вперше піднявся в повітря 11 жовтня 1980 рокуWorld Air Power Journal, pp. 58–59..
Перший серійний Mirage 2000C (C для chasseur, «винищувач») піднявся в повітря 20 листопада 1982 року. Поставки до ПС Франції розпочалися в 1983 році. Перші 37 Mirage 2000C були оснащені багатофункціональним імпульсно-доплерівським радаром Thomson-CSF Radar Doppler Multifunction (RDM) і були оснащені турбовентиляторним двигуном SNECMA M53-5. 38-й Mirage 2000C мав удосконалений турбовентиляторний двигун SNECMA M53-P2. Радар Doppler à Impulsion (RDI), побудований компанією Thales для Mirage 2000C, надійшов на озброєння в 1987 році. Він має значно покращену дальність дії, близько 150 км, і працює в парі з ракетами Matra Super 530D, які значно покращені порівняно з ракетами Super 530F. Можливості захоплення цілей на фоні землі значно покращені, але цей радар зазвичай не використовується для завдань «повітря — поверхня».
Подальший розвиток
Mirage 2000N — це спеціальний варіант для ядерного удару, який був призначений для перевезення ядерної ракети великої дальності Air-sol moyenne portée (ASMP). Льотні випробування першого з двох прототипів, Mirage 2000N 01 (восьмий Mirage 2000), розпочалися 3 лютого 1983 року. Під час 65-хвилинного польоту літак досяг швидкості 1,5 Маха. Варіант був прийнятий на озброєння у 1988 році та спочатку діяв з авіабази Люксей у складі 4-ї ескадрильї винищувачів . На основі Mirage 2000N був розроблений спеціальний варіант для звичайних атак під назвою Mirage 2000D. Перший політ прототипу Mirage 2000D, модифікованого прототипу Mirage 2000N, відбувся 19 лютого 1991 року. Перший політ серійного літака відбувся 31 березня 1993 року, а на озброєння він надійшов у квітні 1995 року. Було виготовлено 75 Mirage 2000N та 86 Mirage 2000D.
До кінця 1980-х років Mirage 2000 почав старіти порівняно з найновішими моделями винищувачів F-16. Особливу увагу було звернено на неспроможність літака одночасно вражати кілька цілей і невелику кількість ракет класу «повітря — повітря», яку він міг нести. У зв'язку з цим у квітні 1989 року компанія Dassault оголосила, що разом із Thomson-CSF працюватиме над оновленням Mirage 2000C за приватні кошти, яке отримало назву Mirage 2000-5. Прототип двомісного Mirage 2000B був значно модифікований і став першим прототипом Mirage 2000-5, який вперше полетів 24 жовтня 1990 року. Прототип Mirage 2000C також був модернізований до аналогічного стандарту, його перший політ відбувся 27 квітня 1991 року. Перший варіант літака, спеціально розроблений у відповідь на експортний попит, був замовлений Тайванем у 1992 році, а Катаром — у 1994 році. Перші поставки розпочалися у 1996 році, а на озброєння літак надійшов у 1997 році.
Dassault потребувала замовлення від ПС Франції для сприяння іноземним продажам, і в 1993 році повітряні сили вирішили модернізувати 37 своїх існуючих Mirage 2000 до специфікації 2000-5 як тимчасовий захід перед надходженням Rafale на озброєння ПС Франції. Модернізовані літаки були переназвані на Mirage 2000-5F і набули стану оперативної готовності у 2000 році. Вони зберегли стару систему протидії з блоками Serval/Sabre/Spirale і не отримали систему ICMS 2. Також було розроблено двомісний варіант, у якого заднє сидіння обладнане відображенням інформації на лобовому склі, але без відображення на рівні голови.
За наполяганням Об'єднаних Арабських Еміратів компанія Dassault працювала над подальшою модифікацією Mirage 2000-5. Спочатку названий Mirage 2000-9, цей варіант отримав модернізацію радара та відповідної авіоніки, зміну конфігурації озброєння та збільшення дальності польоту.
Останній Mirage 2000 був доставлений 23 листопада 2007 року ПС Греції; після цього виробничу лінію було зупинено.
25 червня 2018 року Повітряні сили Франції провели офіційну церемонію зняття з експлуатації Mirage 2000N. Таким чином єдиним носієм ракети ASMP залишився багатоцільовий винищувач Dassault Rafale.
Опис
Будова
Літак спроєктований за схемою «безхвостої дельти» з низькорозташованим трикутним крилом, що має кут стріловидності по передній кромці 58 градусів, з одним кілем. Шасі триопорне, з носовою опорою. Конструктивними особливостями літака є потужна і розвинена механізація крила (автоматично керовані передкрилки по всій передній кромці і двосекційні елевони по всьому розмаху), а також широке вживання композитних матеріалів.
Зверху і знизу на кожній консолі крила розташовані повітряні гальма. Крило багатолонжеронне суцільнометалевої конструкції; обшивка елевонів виконана з вуглепластику, заповнювач — стільникова конструкція з алюмінієвого сплаву Ag5. Панелі відсіку радіоелектронного устаткування також шаруватої конструкції з обшивкою з вуглепластику і стільниковим заповнювачем. Практично вся обшивка кіля і вся обшивка керма напряму виконана з епоксидних боро- і вуглепластиків. Заповнювач керма також стільниковий з алюмінієвого сплаву.
Літак оснащений триопорним шасі, що прибирається, виробництва Messier-Dowty з подвійними носовими колесами та одним колесом на кожній основній стійці. Під хвостом може бути встановлений гак для посадкової смуги або обтічник для парашута-гальма, який може працювати разом з карбоновими гальмами шасі для скорочення дистанції посадки. Спереду кабіни, трохи праворуч від центру, може бути встановлений знімний заправний зонд.
Кабіна
Mirage 2000 доступний у варіантах одномісного або двомісного багатоцільового винищувача. Пілот керує літаком за допомогою центральної ручки керування та ліворуч розташованого важеля керування дроселем, обидва оснащені елементами управління . Пілот сидить на катапультному кріслі SEM MB Mk10 «нуль-нуль» (ліцензійно виготовлена версія британського Martin-Baker Mark 10), яке дозволяє катапультування на нульовій швидкості і висоті.
Панель приладів (у Mirage 2000 C) включає в себе головний HUD-дисплей Sextant VE-130, який відображає дані, пов’язані з управлінням польотом, навігацією, захопленням цілей і використанням озброєння, а також радарний екран, розташований по центру нижче дисплея.
Бортові системи