Юстиніан II (; близько 668/669 — 711, Даматрис у Віфінії) — імператор Візантії з 685 по 695 та 705 — 711 роки. Носив також прізвисько Рінотмет () — через відрізаний ніс. Син Костянтина IV.
Біографія
Початок імператорства Юстиніан був старшим сином Костянтина IV. У 685 році Костянтин IV помер, і Юстиніан вступив на престол шістнадцятирічним юнаком. Одружився з Євдокією та мав з нею одну дочку.
689 і 690 років Юстиніан вів війну з болгарами, які незадовго до того утвердилися на Дунаї. 692 року Юстиніан II порушив мир з арабами, але був розбитий військами Абд-Альмаліка в Кілікії. Поразка була наслідком зради частини приведених ним з собою слов'ян. Тоді Юстиніан звелів перебити поблизу Нікомедії і тих слов'ян, які залишилися вірними йому. Результатом поразки була втрата південної Вірменії. Великою подією в церковному житті було скликання Юстиніаном собору, так званого «п'ято-шостого» або Трулльського собору (692). Постанови Трулльського собору не були визнані папою Сергієм І.
Період узурпаторів Юстиніан спробував провести податкову реформу, оскільки державна скарбниця не була наповнена. Реформа не була популярна, викликала ненависть серед широких прошарків суспільства і супроводжувалась зловживаннями. У 695 році його противникам вдалося спричинити заворушення населення. Юстиніана зловили. Йому відрізали носа (і тому надалі він мав прізвисько Рінотмет) і вислали до Херсонесу в Криму. Непопулярністю Юстиніана II скористався полководець Леонтій. 695 року він утік з в'язниці, куди був ув'язнений за наказом імператора, і захопив владу. Якийсь час опісля Леонтія також було скинуто, і престол зайняв Тиберій III. У цей час Юстиніан II, утікши зі своїх володінь у Фанагорії (Таманський півострів) спочатку до хазарів, де каган дав йому за дружину свою дочку Феодору. Потім пішов до болгар, та з'явився вже у 705 році перед Константинополем з військом із болгар, на чолі з ханом Тервелом.
Відновлення влади Юстиніан II захопив столицю і знову зайняв престол, жорстоко помстився своїм супротивникам. Тервела оголосив Цезаром, створивши тим прецедент в історії. Юстиніан послав у Крим військо, яке повинно було покарати Херсонес за те, що він не надав підтримки імператору під час його заслання. Місто проголосило імператором Філіппіка Вардана у той час, як Юстиніан II збирав загони в Малій Азії. Послані війська приєдналися до Філіппіка і він заволодів Константинополем, убив Юстиніанового сина. Наступні спроби перемогти не принесли успіху. Юстиніана залишили інші прихильники, і Філіппік Вардан захопив залишеного військом імператора та вбив його у 711 році, відрізавши голову. Голову послали у Рим та Равенну.
Одним з наслідків цих подій стала відміна звичаю відрізати носи у претендентів на трон, тому що і вони могли мати імператорську владу, як показав прецедент із Юстиніаном II.
Канонізація Святий у Православ'ї. День Пам'яті - 2 серпня.
Див. також Список Візантійських імператорів
Джерела R. Scott Moore: Біографія Юстиніана II у De Imperatoribus Romanis
Література Є. В. Синиця. Юстиніан II Ріномет //
Посилання Народження ісламської нумізматики почалося з «монетної війни» // Umma Inform, 13.07.2012